Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Сирець

Сирець

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов’янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. До складу Києва С. включено 1799.

У першій половині XIX ст. ввійшов до міської смуги Києва і почав забудовуватися як передмістя. Тут з 40-х pp. XIX ст. розташовувалися літні табори частин київського гарнізону, на початку XX ст. влаштовано військове льотовище, з яким, між іншим, пов’язана діяльність авіатора П. Нестерова. В червні 1907 у Си-рецьких таборах, відбулися страйки та повстання солдатів 21-го саперного батальйону і Селенгінського піхотного полку, проте були придушені на самому початку. Було заарештовано 258 військовослужбовців нижніх чинів, з яких 101 віддано під суд. Всі вони зазнали жорстокого покарання, притому 6 розстріляно. В 1912 на С. відкрито знімальний павільйон московської фірми "Тіман і Рейнгаут", де як гример починав діяльність І.П. Кавалерідзе.

Наприкінці вересня 1941 на С, неподалік від Бабиного Яру, німецько-фашистськими окупантами влаштовано Сирецький концтабір. Охоплював значну територію сучасного сирецького масиву, між вул. О. Теліги й Бабиним яром на півдні та яром з річкою Сирець на півночі. До нього потрапили десятки тисяч радянських військових, що брали участь в обороні Києва в серпні — вересні 1941. В наступні місяці окупації сюди потрапляли й інші, зокрема цивільні громадяни, яких німці підозрювали в участі в русі опору або яких брали як заручників чи з інших причин. У протитанковому рові біля Сирецького концтабору та на його території було вбито понад 25тис. військовополонених і цивільних (нині вважається, що було знищено бл. 30 тис. чоловік), зокрема розстріляно як заручників чотирьох футболістів київського клубу "Динамо" — М. Трусевича, О. Кли-менка, І, Кузьменка та М. Коротких.

З 1959 на С. між Бабиним яром (від якого його відділяє вул. О. Теліги (раніше — вул. Коротчонка) та залізницею розгорнулося масштабне будівництво, в цілому завершене 1965. Головними вулицями нового житлового масиву стали вулиці архітектора Щусєва та Д. Коротченка. Ще раніше було створено парк ім. 40-річчя Жовтня (тепер — Сирецький парк) та дитячу малу залізницю.

/>

Комментарии запрещены.