Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

У третій чверті XIX ст. культурне і громадське життя в Києві, як і раніше, розвивалося в органічній взаємодії. Значна частина творчої інтелігенції відігравала в громадсько-політичному житті міста, а значною мірою і всієї підросійської України провідну роль. Йдеться насамперед про групу яскравих особистостей, які в своїй більшості починали життєвий шлях на початку ліберальних перетворень Олександра II і в подальшому складали ядро київської Старої громади.

Український громадсько-культурний рух, що виразно активізувався в перші роки царювання Олександра II, на межі 50-60-х pp. виходив з ідейних па робок кирило-мофодіївців. Його центром став саме Київ, де його активістами були молоді люди, тоді як провідні кирило-мефодіївці після свого звільнення з’їхалися до столиці імперії, де згуртувалися і утворили так звану Петербурзьку Громаду. Протягом 1861-62 вони видавали щомісячний часопис "Основи" українською мовою, який поширювався і в Україні.

Під впливом і па зразок цього петербурзького осередка національно-культурного життя подібні громади почали засновуватися і в українських містах — Києві, Чернігові, Полтаві, Харкові та ін. Тут також розгорталася літературно-освітянська діяльність українською мовою, відкривалися народні школи, налагоджувалося друкування українських книжок, особливо підручників для народних шкіл. Все це відбивало ідеологію народництва, икс складалося в демократичному середовищі української та російської інтелігенції. В 1859 у Києві почався рух за створення недільних шкіл з безкоштовним навчанням. Вчителями були переважно студенти університету.

Представниками молодої інтелігенції, які при своєму переважно дрібнопомісно-шляхетському походженні почали ідентифікувати себе з українством, 1861 створено Київську громаду. її члени, переважно студенти Київського університету, що працювали у київських недільних школах, висловлювалися за демократизацію суспільних відносин та самовіддане служіння народу. їх провідником був історик В. Антонович. Крім нього, серед перших членів і активістів Київської громади були П. Чубинський, О. Стоянов, В. Торський, В. та Є. Синєгуби, П. Житецький, Т. Рильський, К. Михальчук, Б. Познанський та ін. народпицьки налаштовані молоді інтелігенти поміркованих демократичних і ліберально-демократичних переконань. Громадівський рух у місті швидко поширювався і-в 1862 Київська громада налічувала вже понад 200 членів.

/>

Комментарии запрещены.