Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Більшовицькі газети

Більшовицькі  газети

Почали виходити більшовицькі газети — «Известия», «Киевский коммунист», «Большевик», «Сільська комуна», «Красная армия», «Молот и плуг». У березні 1919 створено Всеукраїнське видавництво, яке друкувало велику кількість пропагандистських листівок, плакатів і брошур. Відкрито Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У, Центральну школу радянської роботи, чотири народні будинки та робітничі клуби на Печерську, Подолі, Шулявці, Соломенці та Курепівці, зосереджені на пропаганді гасел більшовиків.

За наказом від 20 лютого 1919 у місті закрито всі кабаре, театри-вар’єте і кафе- шантани. В приміщенні театру «Пель-Мель» на Хрещатику розмістився червоноармійський клуб, у кафе «Франсуа» — більшовицький клуб «Комунар», а споруду Купецьких зборів виділили під «Пролетарський будинок мистецтв», де заправляли юнаки лівацьких політичних поглядів та агітаційно-футуристичної спрямованості. А навесні почалася кампанія по перейменуванню київських вулиць: Миколаївська отримала ім’я Маркса, Лютеранська — Енгельса, Фундуклеївська — Леніна, Бібіков бульвар — Шевченка, Велика Васильківська стала Червоноармійською.

Рішучі перетворення почалися і в царині освіти. Вищі навчальні заклади Києва позбавили академічної суверенності і підпорядкували призначеним до них комісарам, які утворювали «Раду комісарів вузів». Остання почала об’єднувати різні вищі навчальні заклади З метою уніфікації програм та встановлення ефективнішого контролю над викладачами. Але все це мало що змінювало на практиці, оскільки київські вузи практично не функціонували з часу падіння Гетьманату.

Відразу після вступу до міста більшовики розпочали репресії. На початку 1919 засновано «Всеукраїнську надзвичайну комісію» (ВУЧК) під керівництвом О. Лациса, що мала розгалужену систему на губернському та повітовому рівнях, свої відділи при військах, на залізницях тощо. її представники робили обшуки, арештовували, розстрілювали без суду й слідства за наклепами та підозрою в «контрреволюції», за приналежність до «буржуїв», офіцерства, інтелігенції. Жахливі масштаби київських розстрілів вражали сучасників. Загальна кількість забитих більшовиками в Києві з лютого по серпень 1919 становила не менше 12 000.

Комментарии запрещены.