Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Будівництво кам’яних споруд на Подолі

Будівництво  кам'яних споруд на Подолі

Другу і третю чверті XVIII ст. позначено широким будівництвом кам’яних споруд на Подолі, який сильно постраждав від пожежі 1718. За ініціативою та на кошти Р. Заборовського Й. Шеделем капітально перебудовано Академічний корпус. У 1735 він перетворився на чудову споруду з арками і галереями внизу та ложею і баштою зверху. На 1737 відбудовано кам’яну ратушу — приміщення міського магістрату. В 1732 коштом козацького єсаула П. Гудими капітально оновлено в стилі українського бароко церкву Воскресіння, а 1755 на його ж кошти збудовано дзвіницю та приділ Іоанна Богослова при Іллінській церкві. В 1770 оновлено постраждалий від пожежі храм Успіння Богородиці (Пирогощі). Варто зазначити і спорудження в бароковому стилі 1738 на Подолі, на Контрактовій площі, церкви св. Катерини, при якій влаштовано грецький монастир.

Найзначніші з подільських церков XVIII ст. створені І. Григоровичам-Барським. На місці згорілої 1726 Царекоетянтинівської церкви напроти Житнього торгу в 1734 бурмістром Минцевичем збудовано кам’яну церкву Константина та Клени, до якої впродовж 1747- 57 здійснювалися прибудови дзвіниці, галереї і трапезної палати за проектом І. Григоровича-Барського. Однією з перших його самостійних споруд був побудований у 1748-49 павільйон над фонтаном Самсон на Контрактовій площі. Водночас під його керівництвом споруджено Старий подільський водогін та проведено інші роботи з санітарно-гігієнічного облаштування цього давнього району міста.

Впродовж 60-70-х pp. І. Григорович-Барський створив низку вишуканих церковних споруд. Серед них першою була зведена 1760 Благовіщенська церква Кирилівського монастиря з дзвіницею над нею, багато оздоблена колонами, ліпними орнаментами. Особливою красою відрізнялися збудовані І. Григоровичем-Барським на Подолі Покровська церква (1765 -66) та церква Миколи Набережного (1772- 75). Вони, як і інші кам’яні споруди Києва кінця XVII — третьої чверті XVIII ст., засвідчують самобутність міського барокового стилю, останнім видатним майстром якого і був І. Григорович-Барський.

В 1762 на російський престол зійшла Катерина II. В кінці 1763 вона викликала К. Розумовського і примусила його відмовитися від гетьманської булави, компенсувавши це наданням йому звання фельдмаршала та великих маєтностей. Замість гетьманського уряду було створено Малоросійську колегію на чолі з П. Румяпцовим.

/>

Комментарии запрещены.