Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Федорівська церква

Федорівська  церква

Храм Федорівського монастиря XII ст. (вул. Володимирська, 5-7). Заснована 1128 великим князем київським Мстиславом Великим на честь його небесного патрона. Вісім разів згадується в літописі. Монастир став родинним ("вотчем") для всього "мстиславового племені". За літописом, тут поховали самого фундатора храму (1132), його сипів Ізяслава (1154), Ростислава (1167), Володимира (1171), онуків Ярослава та Ярополка Ізяславичів (1168), правнуків Мстислава Давидовича (1187) та Ізяслава Ярос-лавича (1196). У 1146 у монастир насильно було пострижено князя Ігоря Ольговича, пізніше вбитого киянами. Під час навали Батия 1240 церква вціліла. За літописом у 1259 ігуменя Феодора передала своєму брату Данилу Галицькому (також прямому нащадку Мстислава Великого) для прикраси нового храму Іоанна Златоуста у Холмі дзвони та ікони з Федорівського монастиря. Його стіни зафіксовано на плані Києва 1638 А. Кальнофойського (де храм названо "Федора Тирона") та малюнках 1651 А. ван Вестерфельда. В 1983-85 рештки храму були розкриті дослідженнями С.Р. Кілієвич та В.О. Харламова.

Він являв собою тринефний шестистовпний храм розмірами 28 на 19,5 м з підкупольним квадратом 6×5,7 м. Орієнтований апсидами в бік північного сходу. Фундаменти мали ширину 1,8 м (в апсидах — 2,2 м). Внутрішній діаметр цент ральної апсиди 5,8 м, пічних — по 3,1 м. Фундаменти мали дерев’яні субструкції. Кладка стін — порядова, без зглибленого ряду та буту. Це перша споруда Києва, збудована в цій новій техніці кладки. Плінфа розміром 27,5-30×21-23×4,5 см на цем’янковому розчині. Фасади мали плоскі пілястри відповідно з внутрішнім членуванням споруди. Підлогу викладено з шиферних плит, інкрустованих смальтою, та керамічних кольорових полив’яних плиток розміром 12x12x2 см. Церкву щедро розписано фресковим живописом. У XIII ст. на всю довжину південної стіни прибудовано новий приділ з круглою апсидою. Ширина фундаментного рову — 1,2 м. Його стіни складено з жолобчастої цегли розміром 25,5x12x7,5 см. В ньому знаходилось кілька поховань у саркофагах з такої ж цегли з рештками прикрас коштовного одягу. Можливо, вони належали комусь з родини Мстиславичів чи їхнього оточення.

В другій половині XVII ст. стіни храму розібрано на будівельний матеріал. Після археологічних досліджень план Ф. ц.викладено на поверхні червоним кварцитом.

/>

Комментарии запрещены.