Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Федорівська церква

Федорівська  церква

Храм Федорівського монастиря XII ст. (вул. Володимирська, 5-7). Заснована 1128 великим князем київським Мстиславом Великим на честь його небесного патрона. Вісім разів згадується в літописі. Монастир став родинним ("вотчем") для всього "мстиславового племені". За літописом, тут поховали самого фундатора храму (1132), його сипів Ізяслава (1154), Ростислава (1167), Володимира (1171), онуків Ярослава та Ярополка Ізяславичів (1168), правнуків Мстислава Давидовича (1187) та Ізяслава Ярос-лавича (1196). У 1146 у монастир насильно було пострижено князя Ігоря Ольговича, пізніше вбитого киянами. Під час навали Батия 1240 церква вціліла. За літописом у 1259 ігуменя Феодора передала своєму брату Данилу Галицькому (також прямому нащадку Мстислава Великого) для прикраси нового храму Іоанна Златоуста у Холмі дзвони та ікони з Федорівського монастиря. Його стіни зафіксовано на плані Києва 1638 А. Кальнофойського (де храм названо "Федора Тирона") та малюнках 1651 А. ван Вестерфельда. В 1983-85 рештки храму були розкриті дослідженнями С.Р. Кілієвич та В.О. Харламова.

Він являв собою тринефний шестистовпний храм розмірами 28 на 19,5 м з підкупольним квадратом 6×5,7 м. Орієнтований апсидами в бік північного сходу. Фундаменти мали ширину 1,8 м (в апсидах — 2,2 м). Внутрішній діаметр цент ральної апсиди 5,8 м, пічних — по 3,1 м. Фундаменти мали дерев’яні субструкції. Кладка стін — порядова, без зглибленого ряду та буту. Це перша споруда Києва, збудована в цій новій техніці кладки. Плінфа розміром 27,5-30×21-23×4,5 см на цем’янковому розчині. Фасади мали плоскі пілястри відповідно з внутрішнім членуванням споруди. Підлогу викладено з шиферних плит, інкрустованих смальтою, та керамічних кольорових полив’яних плиток розміром 12x12x2 см. Церкву щедро розписано фресковим живописом. У XIII ст. на всю довжину південної стіни прибудовано новий приділ з круглою апсидою. Ширина фундаментного рову — 1,2 м. Його стіни складено з жолобчастої цегли розміром 25,5x12x7,5 см. В ньому знаходилось кілька поховань у саркофагах з такої ж цегли з рештками прикрас коштовного одягу. Можливо, вони належали комусь з родини Мстиславичів чи їхнього оточення.

В другій половині XVII ст. стіни храму розібрано на будівельний матеріал. Після археологічних досліджень план Ф. ц.викладено на поверхні червоним кварцитом.

/>

Комментарии запрещены.