Феофанія

Феофанія

Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Китаєва, Пирогова і Голосієва. Археологічні знахідки скіфо-античних часів, зокрема найдавніша із знайдених на території Києва монета (коринфська, V ст. до н.е.), засвідчують наявність осілого життя в цьому місці. На це вказують і залишки Змієвих валів тієї доби, добре простежених також у Хотові, Ходосівці та ін. південних околицях Києва. Вперше Ф. згадується у джерелах в 1471 як місцевість Лазарівщина, що належала київському ти вуну (литовському адміністратору) Ходиці. В подальшому відома як хутір Лазарівка, у XVII-XVIII ст,- як Шахравщипа. В XVIII ст. належала Софіївському чоловічому монастирю. Сучасна назва походить від імені настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шияна), якому ця місцевість 1802 була передана під заміську дачу. Палати і Михайлівська церква збудовані тут 1806. З 60-х pp. XIX ст. Ф. належала безпосередньо Михайлівському Золотоверхому монастирю. В 1866 збудовано Всехсвятську церкву, споруджено келії для ченців, митрополичий будинок, трапезну, готелі для прочан (майже всі не збереглися). У 1919 монастирські землі і споруди у Ф. націоналізовано і на їх основі створено державне сільськогосподарське підприємство (радгосп). У 1930-37 Ф. входила до київської приміської смуги, з 1957 – у складі Києва. Нині тут- міститься низка лікувальних та наукових закладів, зокрема Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Пам’ятками архітектури Ф. є Свято-Пантелеймонівська церква та митрополичий палац на и\ \. академіка Лебедева.