Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Газета "Народ"

Газета  "Народ"

Останній 1906 розпочав видання єдиної в Росії релігій-по-філософської газети "Народ". Необхідно згадати також таких неординарних професорів університету, як історика-неокантїанця П. Тихомирова та філософа права, останнього обраного (а не призначеною владою) ректора університету Є. Спекторського. Разом з професурою Духовно! академії філософи університету відкрили в Києві 1907 Релігійно-філософське товариство. Завдяки викладацькій, творчій і громадській діяльності таких непересічних мислителів у Києві на межі XIX-XX ст. склалася високоінтелектуальна духовна атмосфера, в якій і могли сформуватися як глибокі, оригінальні і високоосвічені філософи у ті роки ще молоді люди, такі як М. Бердяев, Л. Шестов, В. Зіньківський, Д. Чижевський, Г. Шпетта В. Асмус.

Розвиток українознавства в контексті боротьби за національно-культурно самовизначення зумовлював особливо сумлінне ставлення дослідників українського табору до історичних, етнографічних і лінгвістично-літературознавчих дисциплін. Провідним осередком київської історичної науки останньої чверті XIX — початку XX ст. було Історичне товариство Нестора літописця. Прочитані на його засіданнях доповіді друкувалися у "Чтениях в Историческом обществе Нестора летописца ". яких до 1900 вийшло ІЗ гомін.

Значного розвитку набувають й інші науки історичного циклу, насамперед археологія. Продовжувала свою діяльність Археографічна комісія, їм яку після ліквідації 1845 Тимчасової комісії для дослідження старожитностей було покладено обов’язки виявлення і дослідження археологічних пам’яток. В серпні 1874 в Києві проведено III Всеросійський археологічний з’їзд, наступний, XI Всеросійський археологічний з’їзд відбувся в місті 1899. На ньому київський дослідник В. Хвойка доповів про відкриття Трипільської культури.

В другій половині XIX ст. в Україні проводяться широкі етнографічні дослідження й збирання пам’яток фольклору, в яких брали участь такі дослідники, як П. Чубинський, П. Житецький, Т. Рильський, В. Антонович, М. Драгоманов, Ф. Вовк, Д. Яворницький та ін. їхні праці свідчили про самобутність життя українського народу, його мови й творчості, надто пісенної.

/>

Комментарии запрещены.