Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Голосіїве

Голосіїве

Історична місцевість у південній частині Києва в одноіменному районі, яка охоплює Голосіївський лісопарк та колишні хутір Голосив і Чернечу пустинь. Вперше згадується 1541 як володіння Києво-Печерської лаври. З 1617 в джерелах з’являються згадки про хутір Голосіївський. На початку 30-х pp. XVII ст. київський митрополит П. Могила заснував тут невеличку чернечу обітель (пустинь) з власною садибою. З цього часу Голосіїв фігурує в документах як хутір київських митрополитів, Наприкінці 1918 уряд гетьмана П.П. Скоропадського передав Г. Українській Академії наук, що створювалася в цей час, під акліматизаційний парк і ботанічний сад. На їх базі 1921 тут створено Лісотехнічний інститут, а 1954 — Українську сільськогосподарську академію (нині — Національний аграрний університет). Комплекс її будівель зведено в 1923-30 за проектом архітектора Д.М. Дяченка в стилі українського бароко.

Під час оборони Києва від німецько-фашистських загарбників у липні — вересні 1941 в Голосіївському лісі проходила лінія оборони міста і точилися жорстокі бої, зокрема на території сучасного університету. В його головному корпусі тоді містився штаб винищувального батальону, який складався з викладачів та студентів київських сільськогосподарського, ветеринарного і лісотехнічного інститутів, що увічнено меморіальною гранітною дошкою, встановленою на фасаді будівлі. В 1952-58 у південно-західній частині Голосіївського лісу створено постійно діючу Республіканську сільськогосподарську виставку, яка 1958 дістала назву Виставки передових досягнень народного господарства Української РСР (тепер — Національний центр виставок і ярмарків — "Експоцентр України"), а раніше, наприкінці 40-х років, почалося будівництво Головної астрономічної обсерваторії НЛН України. У 1957 закладено Голосіївський парк (з 1965 — ім. М.Т. Рильського), що простягається вздовж проспекту 40-річчя Жовтня від Голосіївської площі до вул. Полковника Потєхіна. Композиційну основу парку становить мальовнича Голосіївська долина з розташованими каскадом чотирма ставками. В ньому встановлено "Пам’ятник учасникам оборони Києва" і Меморіал радянським воїнам, викладачам і студентам, а також знаходиться Літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського. Пам’ятник — обеліск з рожевого граніту, на стілобаті. Відкрито 1965 з нагоді і 20-річчя перемоги над нацистською Німеччиною. Автор — архітектор В.Л. Суворов. Меморіал відкрито 5 вересня 1979. Складається з бронзової постаті студента ополченця, встановленої на низькому постаменті з алебастру, вічного вогню, стели на відзнаку пам’яті загиблих радянських воїнів, двох братських поховань і стели з іменами полеглих викладачів і студентів сільськогосподарської академії. Автори — скульптор Я.Д. Гончаренко та архітектор В.Г. Гнездилов.

У 1969-76 в південно-східній частині Голосіївського лісу та на прилеглих територіях поблизу селища Пирогово створено Музей народної архітектури і побуту України. З післявоєнних років до нашого часу здійснюється житлова забудова Г. та споруджуються лікувальні й інші оздоровчі заклади, серед яких найзначніший комплекс знаходиться на південній околиці Голосіївського лісу в місцевості Феофанія.

/>

Комментарии запрещены.