Київський планетарій

Київський  планетарій

(Вул. Велика Васильківська, 57/3). Відкритий 1952. Ініціатором його створення був відомий астроном, директор обсерваторії Київського університету професор С.К. Всехсвятський. Перші 36 років планетарій містився в переобладнаному Олександрівському костьолі (вул. Челюскінців, 17, нині – Костьольна), потім був переведений у спеціально побудоване приміщення, де і знаходиться. Цей культурно-пізнавальний центр, який поширює астрономічні знання серед тих, хто цікавиться будовою Всесвіту, набув великої популярності. Тут проводяться традиційні лекції про пічне небо, розповіді про найновіші космічні відкриття, пропонують аудіовізуальні програми з використанням спеціальних відеоефектів і систем комп’ютерної графіки, які дають можливість глядачам відчути себе учасниками космічних подій.

В центрі зоряного залу К. п. знаходиться спеціальний апарат "планетарій", що являє собою дві великі сфери, з’єднані між собою. У кожній кулі розміщено по 16 проекційних ліхтарів, діапозитивами слугують металеві пластини з сотнями маленьких отворів, розташованих, як зорі на небі. Одна куля демонструє зорі Північної півкулі небесної сфери, інша – Південної. В апараті змонтовано проектори Сонця, Місяця і п’яти планет, які можна спостерігати неозброєним оком: Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна. Проекційні пристрої зоряного залу можуть демонструвати також сонячні і місячні затемнення, комети, метеори, рух штучних супутників Землі.