Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Нацистський прапор

Нацистський  прапор

Опівдні 19 вересня над містом піднято нацистський прапор. Вздовж схилів високого правого берега Дніпра розгорнуто артилерійські батареї та засоби протиповітряної оборони. Слідом за гітлерівськими військами, до Києва почали прибувати походні групи Організації українських націоналістів (лояльної на той час до німців фракції А. Мельника). Вони на третій донь від початку окупації Києва почали видавати в ньому свою газету "Українське слово". Але всупереч сподіванням українських націоналістів, німці не збиралися створювати не тільки формально незалежну, а навіть будь-скільки автономну Україну. 20 серпня 1941 створено рейхскомісаріат "Україна" з центром у Рівному, до якого увійшов Київ.

Розмістившись у місті, окупанти почали видавати накази, невиконання яких мало каратися розстрілом. Перші з них, від 21 вересня, містили вимогу всім зареєструватися, щоб негайно приступити до роботи, та їдати органам нової влади власні харчів Зареєстроване населення за мізерну платню було змушено працювати по 14 16 годин на добу. Організовані німцями роботи по розбиранню завалів, щі вулиць від барикад та "їжаків" тощо почалися 21 вересня. Але вже 24 вересня місто струсонули страшні вибухи. Хрещатик та цілі квартали в центрі міста почали висаджуватися в повітря. Спрацювали радіокеровані вибухові пристрої.

Весь центр міста перетворився на величезну руїну, яку окупаційна влада навіть не намагалася розібрати. Найкрасивіші квартали Києва, які з кінця XIX ст. становили вишуканий і завершений ансамбль, було знищено. Але руйнація міста на цьому не закінчилася. З листопада в повітря висаджено головну святиню Києво-Печерської лаври – Успенський собор. За офіційною радянською версією це здійснили фашисти, але нині цілком зрозуміло, що там спрацювали радянські вибухові пристрої.

/>

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.