Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Нова забудова

Нова  забудова

(Новоє строєніс) — історична місцевість в середній частині басейну р. Либідь, на її лівому боці. Наприкінці XIX — на початку XX ст. становила ядро Либідської частини міста, нині входить до складу Голосіївського, Печерського та Шевченківського районів. За часів Київської Русі тут, при впадінні у Либідь струмка Клов (поблизу станції метро "Республіканський стадіон"), існувало княже село Предславине, назване на честь Предслави дочки Володимира Святославича і рідної сестри Ярослава Мудрого. Поселення з назвою Н. з. виникло в 30-х pp. XIX ст. у зв’язку з початком масштабного будівництва нової Печорської Фортеці. Мешканці хуторів на Печерську, які зносилися в зв’язку з фортифікаційними роботами, отримували під забудову ділянки в заплаві р. Либідь вздовж Васильківського тракту, ще дістав назву Великої Васильківської вул. (потім — вул. Червоноармійська). Поруч з нею сформувалися вулиці Кузнецька (Горького), Жилянська, Маріїнсько-Благовіщенська (Сакса-гаиського), Набєрежно-Либідська (Боженка), Ямська (відома читачам за романом О. Купріиа "Яма") та ін. Звідси, від нової забудови, і походить назва місцевості. Тут, крім мешканців печорських хуторів, почали селитися робітники, що працювали на спорудженні фортеці, відставні військовослужбовці нижніх чинів і люди переважно селян*и та дрібні підприємці єврейського походження, з сіл і містечок Київської губернії.

В центрі Н. з. у 1833 збудовано церкву св. Володимира (зруйнована в 30-х pp. XX ст.), на місці якої нині знаходиться Національний палац "Україна". Вона дала назву Володимирському ринку, що сформувався поблизу. Потужним імпульсом розвитку району стало спорудження у 60-х pp. XIX ст. заплавою p. Либідь залізниці та відкриття тут залізничного вокзалу (Київ І) та станції Київ II (Київ — Московський) переважно для товарних потягів. У 1901 -1902 на вул. Великій Васильківській споруджено Троїцький народний будинок (назва походить від розташованої поруч Троїцької церкви, зведеної 1854 і розібраної в одну ніч у 1970), в якому у 1918 р. відкрито Народний театр під керівництвом П.К. Саксаганського. Нині тут міститься Київський театр оперети.

/>

Комментарии запрещены.