Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Нова забудова

Нова  забудова

(Новоє строєніс) — історична місцевість в середній частині басейну р. Либідь, на її лівому боці. Наприкінці XIX — на початку XX ст. становила ядро Либідської частини міста, нині входить до складу Голосіївського, Печерського та Шевченківського районів. За часів Київської Русі тут, при впадінні у Либідь струмка Клов (поблизу станції метро "Республіканський стадіон"), існувало княже село Предславине, назване на честь Предслави дочки Володимира Святославича і рідної сестри Ярослава Мудрого. Поселення з назвою Н. з. виникло в 30-х pp. XIX ст. у зв’язку з початком масштабного будівництва нової Печорської Фортеці. Мешканці хуторів на Печерську, які зносилися в зв’язку з фортифікаційними роботами, отримували під забудову ділянки в заплаві р. Либідь вздовж Васильківського тракту, ще дістав назву Великої Васильківської вул. (потім — вул. Червоноармійська). Поруч з нею сформувалися вулиці Кузнецька (Горького), Жилянська, Маріїнсько-Благовіщенська (Сакса-гаиського), Набєрежно-Либідська (Боженка), Ямська (відома читачам за романом О. Купріиа "Яма") та ін. Звідси, від нової забудови, і походить назва місцевості. Тут, крім мешканців печорських хуторів, почали селитися робітники, що працювали на спорудженні фортеці, відставні військовослужбовці нижніх чинів і люди переважно селян*и та дрібні підприємці єврейського походження, з сіл і містечок Київської губернії.

В центрі Н. з. у 1833 збудовано церкву св. Володимира (зруйнована в 30-х pp. XX ст.), на місці якої нині знаходиться Національний палац "Україна". Вона дала назву Володимирському ринку, що сформувався поблизу. Потужним імпульсом розвитку району стало спорудження у 60-х pp. XIX ст. заплавою p. Либідь залізниці та відкриття тут залізничного вокзалу (Київ І) та станції Київ II (Київ — Московський) переважно для товарних потягів. У 1901 -1902 на вул. Великій Васильківській споруджено Троїцький народний будинок (назва походить від розташованої поруч Троїцької церкви, зведеної 1854 і розібраної в одну ніч у 1970), в якому у 1918 р. відкрито Народний театр під керівництвом П.К. Саксаганського. Нині тут міститься Київський театр оперети.

/>

Комментарии запрещены.