Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Обіг торговельних операцій на Київській біржі

Обіг  торговельних операцій на Київській біржі

Серед них було 9 парових млинів, 4 тютюнові фабрики, 4 фабрики, що випускали цукерки, рафінадний завод, горілчані та пивоварені заводи. В місті та навколо нього працював 41 цегельний завод. У Києві налічувалося 19 чавуноливарних, металургійних і машинобудівних підприємств, 7 шкіряних, 4 миловарених, 1 сірникова фабрики, 1 цементний та 2 кахляних заводи.

Обіг торговельних операцій на Київській біржі сягав 90 мільйонів крб. Через київський ринок українська цукрова промисловість забезпечувалася машинами та іншим устаткуванням. Значну роль в економічному житті міста відігравали операції з постачання всім необхідним державних установ (військових, адміністративних, залізничних тощо). Зручне розташування міста на перехресті Дніпра як великої транспортної артерії з розвинутим пароплавством та важливими залізницями сприяло розширенню його торговельного впливу на всі основні регіони України. Піднесення виробничої і торговельної активності в Києві забезпечувалося зростанням кількості і розвитком фінансово-кредитних установ. Напередодні Першої світової війни в місті знаходилися відділення Дворянського та Селянського банків, Київський земельний банк і Київське кредитне товариство, агентство Полтавського земельного банку, контора Державного банку, Київський комерційний банк, 8 товариств взаємного кредиту, 8 банківських контор, Київська спілка установ дрібного кредиту, а також губернська та повітова земські каси дрібного кредиту.

Електричні трамваї (маючи загальну довжину колій у 125 верст) пов’язували не лише райони Києва, а й саме місто з дачними місцевостями навколо нього — Святошиним, Пущею-Водицею і Дарницею. Пароплави з Києва ходили по Дніпру до Катеринослава на південь і Смоленська на північ, обслуговували сполучення Дніпра з Десною і Прип’яттю. Залізничні колії зв’язували місто з Петербургом і Москвою, Харковом і Катеринославом, Миколаєвом і Одесою, Львовом і Варшавою, а шосе з Житомиром та через Миколаївський ланцюговий міст з Черніговом.

При цьому Київ був одним з найпотужніших в Російській імперії і Європі освітньо-науково-культурним осередком. Він мав 313 освітніх закладів, серед яких — університет, Духовну академію, Політехнічний і Комерційний інститути, три вищих жіночих освітніх заклади, Фребелівський педагогічний і міський вчительський інститути, Консерваторію, Кадетський корпус, колегію Павла Галагана, Інститут шляхетних дівчат, Духовну семінарію, Художнє училище, 13 чоловічих гімназій і три реальних училища, 23 жіночих гімназій і прогімназій, 6 технічних, 9 комерційних та 19 інших професійних училищ.

/>

Комментарии запрещены.