Потроху відновлювалося освітньо-культурне життя міста. Більшовики довели до кінця перервану навесні роботу з об’єднання і реорганізації на нових адміністративних та ідеологічних засадах навчальних закладів міста. Університет було розформовано. На базі його історико-філологічного та фізико-математичного факультетів, а також вищих жіночих курсів та учительського інституту створено Інститут народної освіти. Паралельно па базі медичного факультету університету і жіночого Медичного інституту організовано Київський медичний інститут. У жовтні 1920 на основі Комерційного інституту та доданого до нього юридичного факультету університету відкрився Інститут народного господарства. Відновили роботу Київський політехнічний інститут та заснований 1918 на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка Київський музично-драматичний, а також Академія мистецтва.
Значна кількість професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів і гімназій міста впродовж попередніх буремних років померла або емігрувала, але багато хто з провідних київських учених, зокрема такі відомі, як Є. Вотчал, Є. Патон, О. Палладій, М. Стражеско, продовжували працювати і за нових умов. Декретом від 7 листопада 1920
Академії наук передано зібрання творів мистецтва та предметів старовини дружини Б. Ханенка, подароване нею УАН ще в кінці 1918. Виконуючим обов’язки директора музею, створеному на основі цієї колекції, призначено керівника Археологічного комітету професора М. Макаренка. З 1921, коли УАН була перейменована на Всеукраїнську академію наук (ВУА11), робота академічних закладів трохи активізувалася. Впродовж трьох наступних років її фінансування збільшилося в шість разів.
Розвиток гуманітарних наук, що не потребували великих коштів і спеціального дослідного обладнання, впродовж 20-х pp. пов’язано перш за все з іменами М. Грушевського, який 1923 повернувся з еміграції, А. Кримського та С, Єфремова. Поряд з ними працювали такі видатні вчені, як Д. Баталій, М. Біляшівський, М. Василенко, К. Воблий, Й. Гермайзе, М. Зеров, A. Лобода, М. Макаренко, О. Оглоблін, В. Перетц, Д. Щербаківський. У царині природничих та фізико-математичних наук у ті роки своїми роботами здобули високий авторитет Є. Вотчал, Д. Граве, В. Липський, М. Кащенко. М. Кравчук, Є. Патон, Б. Срезневський, П. Тутковський, О. Фомін, І. Шмальгаузен.