Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Передова частина суспільства

Передова  частина суспільства

Передова частина суспільства, чию енергію було пробуджено потужним імпульсом розвінчання "культу особи", прагнула йти вперед. Але М.С. Хрущов та його оточення злякалися цих, несподіваних для них сил, і намагалися приборкати їх. Це вело до неминучого конфлікту між хрущовським керівництвом та інтелігенцією, особливо її молодою частиною, представники якої незабаром отримали назву "шестидесятників".

Рух "шестидесятників" в Україні відбувався в двох площинах — загальносоюзній та національній. Значна частина київської інтелігенції, зокрема науково-технічної, кінця 50-60-х pp. жила тими ж прагненнями, цінностями й ідеалами, що й інтелігенція Москви та Пітера. Проте інтерес до національно-культурного коріння в місті в ті роки виразно зростав. Активно діяв київський Клуб творчої молоді, що виник 1959 і був розігнаний у 1964. По-новому розкрився талант визнаних митців — О. Довженка, В. Сосюри, Г, Тютюнника. Сміливішу громадянську позицію зайняли класики української поезії — П. Тичина, М. Рильський та М. Бажан.

У 1963 конференція з питань культури та мови, що відкрилася в університеті, переросла у відкритий масовий виступ проти русифікації освіти. З цього часу зібрання напроти головного корпусу університету, біля пам’ятника Т. Шевченка, стали регулярними і віддзеркалювали опозиційні настрої українсько-орієнтованої інтелігенції міста. В 1963 влада заборонила проведення урочистого вечора на літній естрадній сцені з нагоди 50-річчя від дня смерті Лесі Українки. Але учасники запланованої акції не підкорилися і провели його на схилах Дніпра!

На зламі 50-60-х pp., за умов "відлиги" та пожвавлення творчих пошуків (що було другим боком подолання майже тваринного страху людей покоління ЗО- 50-х pp. перед репресивними органами), у Києві виразно проявився потяг до оновлення літературно-мистецького і науково-гуманітарного життя. До нього вступало нове покоління українських поетів і літераторів — В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, 1. Драч, М. Вінграновський, Д. Павличко. Яскравими подіями в розвитку не тільки вітчизняного, а й світового кіномистецтва стали фільми "Тіні забутих предків" С. Параджанова , "Вечір напередодні Івана Купала" та "Білий птах з чорною відмітиною" Ю. Іллєнка. Новаторами в музиці виступали Л. Грабовський та І. Сильвестров.

/>

Комментарии запрещены.