Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Передова частина суспільства

Передова  частина суспільства

Передова частина суспільства, чию енергію було пробуджено потужним імпульсом розвінчання "культу особи", прагнула йти вперед. Але М.С. Хрущов та його оточення злякалися цих, несподіваних для них сил, і намагалися приборкати їх. Це вело до неминучого конфлікту між хрущовським керівництвом та інтелігенцією, особливо її молодою частиною, представники якої незабаром отримали назву "шестидесятників".

Рух "шестидесятників" в Україні відбувався в двох площинах — загальносоюзній та національній. Значна частина київської інтелігенції, зокрема науково-технічної, кінця 50-60-х pp. жила тими ж прагненнями, цінностями й ідеалами, що й інтелігенція Москви та Пітера. Проте інтерес до національно-культурного коріння в місті в ті роки виразно зростав. Активно діяв київський Клуб творчої молоді, що виник 1959 і був розігнаний у 1964. По-новому розкрився талант визнаних митців — О. Довженка, В. Сосюри, Г, Тютюнника. Сміливішу громадянську позицію зайняли класики української поезії — П. Тичина, М. Рильський та М. Бажан.

У 1963 конференція з питань культури та мови, що відкрилася в університеті, переросла у відкритий масовий виступ проти русифікації освіти. З цього часу зібрання напроти головного корпусу університету, біля пам’ятника Т. Шевченка, стали регулярними і віддзеркалювали опозиційні настрої українсько-орієнтованої інтелігенції міста. В 1963 влада заборонила проведення урочистого вечора на літній естрадній сцені з нагоди 50-річчя від дня смерті Лесі Українки. Але учасники запланованої акції не підкорилися і провели його на схилах Дніпра!

На зламі 50-60-х pp., за умов "відлиги" та пожвавлення творчих пошуків (що було другим боком подолання майже тваринного страху людей покоління ЗО- 50-х pp. перед репресивними органами), у Києві виразно проявився потяг до оновлення літературно-мистецького і науково-гуманітарного життя. До нього вступало нове покоління українських поетів і літераторів — В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, 1. Драч, М. Вінграновський, Д. Павличко. Яскравими подіями в розвитку не тільки вітчизняного, а й світового кіномистецтва стали фільми "Тіні забутих предків" С. Параджанова , "Вечір напередодні Івана Купала" та "Білий птах з чорною відмітиною" Ю. Іллєнка. Новаторами в музиці виступали Л. Грабовський та І. Сильвестров.

/>

Комментарии запрещены.