Передова частина суспільства, чию енергію було пробуджено потужним імпульсом розвінчання "культу особи", прагнула йти вперед. Але М.С. Хрущов та його оточення злякалися цих, несподіваних для них сил, і намагалися приборкати їх. Це вело до неминучого конфлікту між хрущовським керівництвом та інтелігенцією, особливо її молодою частиною, представники якої незабаром отримали назву "шестидесятників".
Рух "шестидесятників" в Україні відбувався в двох площинах – загальносоюзній та національній. Значна частина київської інтелігенції, зокрема науково-технічної, кінця 50-60-х pp. жила тими ж прагненнями, цінностями й ідеалами, що й інтелігенція Москви та Пітера. Проте інтерес до національно-культурного коріння в місті в ті роки виразно зростав. Активно діяв київський Клуб творчої молоді, що виник 1959 і був розігнаний у 1964. По-новому розкрився талант визнаних митців – О. Довженка, В. Сосюри, Г, Тютюнника. Сміливішу громадянську позицію зайняли класики української поезії – П. Тичина, М. Рильський та М. Бажан.
У 1963 конференція з питань культури та мови, що відкрилася в університеті, переросла у відкритий масовий виступ проти русифікації освіти. З цього часу зібрання напроти головного корпусу університету, біля пам’ятника Т. Шевченка, стали регулярними і віддзеркалювали опозиційні настрої українсько-орієнтованої інтелігенції міста. В 1963 влада заборонила проведення урочистого вечора на літній естрадній сцені з нагоди 50-річчя від дня смерті Лесі Українки. Але учасники запланованої акції не підкорилися і провели його на схилах Дніпра!
На зламі 50-60-х pp., за умов "відлиги" та пожвавлення творчих пошуків (що було другим боком подолання майже тваринного страху людей покоління ЗО- 50-х pp. перед репресивними органами), у Києві виразно проявився потяг до оновлення літературно-мистецького і науково-гуманітарного життя. До нього вступало нове покоління українських поетів і літераторів – В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, 1. Драч, М. Вінграновський, Д. Павличко. Яскравими подіями в розвитку не тільки вітчизняного, а й світового кіномистецтва стали фільми "Тіні забутих предків" С. Параджанова , "Вечір напередодні Івана Купала" та "Білий птах з чорною відмітиною" Ю. Іллєнка. Новаторами в музиці виступали Л. Грабовський та І. Сильвестров.