Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Перспектива втрати Києва

Перспектива втрати Києва

Я. Радзивіл був настільки роздратований мужнім опором козаків місцевого полку, що, вимагаючи від А. Ждановича вивести з міста війська, загрожував у разі невиконання зруйнувати церкви і винищити киян. Зважаючи на це, залишити місто від полковника вимагали і митрополит С. Косів та печорський архімандрит Й. Тризна. Під тиском з їх боку А. Жданович вівів з міста свої сили і, зосередивши їх на північних підступах до Києва, витримав бій з литовським гетьманом під Вишгородом. Але незабаром, з огляду на підхід нових ворожих військ, він був змушений відступити до міських околиць, на Оболонь. Тут розпочалися тривалі зіткнення, які на своїх малюнках "Сутичка польської та козацької кінноти під Києвом" та "Бій козацької литовської флотилій на Дніпрі зобразив голландський художник А. Вестерфольд, який служив при дворі Радзивіла.

Стурбований перспективою втрати Києва, Б. Хмельницький, який і без того перебував у скрутному становищі, направив для оборони міста Уманський та Білоцерківський полки, але міські оборонні споруди були надто слабкими, щоб витримати облогу. Водночас Радзивіл підійшов до Києва і стан табором на р. Либідь. Розпочалася евакуація міста. Козаки та значна частина городян, які приєдналися до них з сім’ями, на баржах по Дніпру вивезли артилерію та військові й продовольчі припаси. Поділ майже збезлюдив.

25 липня 1651 війська Радзивіла ввійшли у Верхнє місто через руїни Золотих воріт і стали табором навколо Софійського собору. Коронний гетьман розташувався там у митрополичих покоях. Перебування литовського війська в Києві завдало йому важких втрат. На православні святині міста вороги дивилися як на іновірні і піддали їх суцільному пограбуванню. Спустошеними були Софійський собор, Лавра, Михайлівський Золотоверхий, Микільсько-Пустинний, Кирилівський, та Видубицький монастирі. По всіх церквах було навіть знято й відправлено Дніпром на північ дзвони, хоч 6 стругів з ними козакам вдалося перехопити. Під час пожежі, що охопила Поділ, згоріло п’ять дерев’яних церков (Миколи Доброго, Миколи Набережного, святого Василя, пророка Іллі та Богоявления), сильно постраждав і кам’яний храм Богородиці (Пирогощі). Вигоріли міська ратуша, внаслідок чого зникли цінні документи щодо надання Києву різних привілеїв, гостинний двір, торгові ряди тощо.

/>

Комментарии запрещены.