Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Перспектива втрати Києва

Перспектива втрати Києва

Я. Радзивіл був настільки роздратований мужнім опором козаків місцевого полку, що, вимагаючи від А. Ждановича вивести з міста війська, загрожував у разі невиконання зруйнувати церкви і винищити киян. Зважаючи на це, залишити місто від полковника вимагали і митрополит С. Косів та печорський архімандрит Й. Тризна. Під тиском з їх боку А. Жданович вівів з міста свої сили і, зосередивши їх на північних підступах до Києва, витримав бій з литовським гетьманом під Вишгородом. Але незабаром, з огляду на підхід нових ворожих військ, він був змушений відступити до міських околиць, на Оболонь. Тут розпочалися тривалі зіткнення, які на своїх малюнках "Сутичка польської та козацької кінноти під Києвом" та "Бій козацької литовської флотилій на Дніпрі зобразив голландський художник А. Вестерфольд, який служив при дворі Радзивіла.

Стурбований перспективою втрати Києва, Б. Хмельницький, який і без того перебував у скрутному становищі, направив для оборони міста Уманський та Білоцерківський полки, але міські оборонні споруди були надто слабкими, щоб витримати облогу. Водночас Радзивіл підійшов до Києва і стан табором на р. Либідь. Розпочалася евакуація міста. Козаки та значна частина городян, які приєдналися до них з сім’ями, на баржах по Дніпру вивезли артилерію та військові й продовольчі припаси. Поділ майже збезлюдив.

25 липня 1651 війська Радзивіла ввійшли у Верхнє місто через руїни Золотих воріт і стали табором навколо Софійського собору. Коронний гетьман розташувався там у митрополичих покоях. Перебування литовського війська в Києві завдало йому важких втрат. На православні святині міста вороги дивилися як на іновірні і піддали їх суцільному пограбуванню. Спустошеними були Софійський собор, Лавра, Михайлівський Золотоверхий, Микільсько-Пустинний, Кирилівський, та Видубицький монастирі. По всіх церквах було навіть знято й відправлено Дніпром на північ дзвони, хоч 6 стругів з ними козакам вдалося перехопити. Під час пожежі, що охопила Поділ, згоріло п’ять дерев’яних церков (Миколи Доброго, Миколи Набережного, святого Василя, пророка Іллі та Богоявления), сильно постраждав і кам’яний храм Богородиці (Пирогощі). Вигоріли міська ратуша, внаслідок чого зникли цінні документи щодо надання Києву різних привілеїв, гостинний двір, торгові ряди тощо.

/>

Комментарии запрещены.