Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Північна війна

Північна  війна

Два перші десятиліття XVIII ст. в історії країн Центрально-Східної Європи позначено Північною війною, яку Московське царство в союзі з Річчю Посполитою, Данією і Бранденбургом-Прусією вело проти Швеції па чолі з королем Карлом XII. Зважаючи на загрозливу ситуацію для Росії, що склалася внаслідок перемог Карла XII над поляками, Петро і наказав приступити до створення нової Києво-Печерської фортеці, оборонні споруди якої мали б відповідати всім вимогам тогочасної фортифікації. Роботи розпочалися в серпні 1706. Фортеця була задумана у вигляді правильного дев’ятикутника з дев’ятьма бастіонами, равелінами та подвійними куртинами, оточеними сухим ровом і гласисом. Нагляд за будівництвом фортеці доручили І. Мазепі, до якого, для надійності, приставили полковника Гейсена.

В загальних рисах фортецю зведено вже наприкінці 1708, вона могла витримувати тривалу облогу. В ній було зосереджено гарнізон, фортечна артилерія та великі запаси військової амуніції, боєприпасів і продовольства. Це врахував Карл XII, і місто не потрапило до зони бойових дій. Після перемоги під Полтавою Петро І в кінці липня 1709 прибув до Києва для святкувань та здійснення у міських соборах урочистих молебнів. Під час перебування тут він оглянув фортецю, відвідав найзначніші храми і монастирі, а також Києво-Могилянську академію, ректор якої Ф. Прокопович, виголосивши панегірик царю, ввійшов в особливу довіру до російського самодержця і з того часу став одним з найнаближеніших до нього.

Після І. Мазепи наступні українські гетьмани, від І. Скоропадського до К. Розумовського, вже не відігравали помітної ролі в житті міста, в якому, при збереженні муніципального самоврядування за магдебурзьким правом, підтвердженим царським урядом 1727, реальна влада належала призначуваним царем генерал-губернаторам.

Дві страшні пожежі 1718 спричинили необхідність широкого кам’яного будівництва на Печорську та Подолі. Під керівництвом архітектора І. Каландіна у 1722-29 здійснено капітальне оновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Раніше, у 1720- 21 споруджено ансамбль кам’яних келій для лаврських ченців на місці згорілих дерев’яних, а 1727 — кам’яні Митрополичі покої. Слід зазначити створення 1725 за указом Петра І державної шовкопрядильної мануфактури на Подолі, а раніше (в кінці 1720) видано указ про відкриття скляного заводу. Цим у місті було започатковано виробництво державної форми власності.

/>

Комментарии запрещены.