Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Північна війна

Північна  війна

Два перші десятиліття XVIII ст. в історії країн Центрально-Східної Європи позначено Північною війною, яку Московське царство в союзі з Річчю Посполитою, Данією і Бранденбургом-Прусією вело проти Швеції па чолі з королем Карлом XII. Зважаючи на загрозливу ситуацію для Росії, що склалася внаслідок перемог Карла XII над поляками, Петро і наказав приступити до створення нової Києво-Печерської фортеці, оборонні споруди якої мали б відповідати всім вимогам тогочасної фортифікації. Роботи розпочалися в серпні 1706. Фортеця була задумана у вигляді правильного дев’ятикутника з дев’ятьма бастіонами, равелінами та подвійними куртинами, оточеними сухим ровом і гласисом. Нагляд за будівництвом фортеці доручили І. Мазепі, до якого, для надійності, приставили полковника Гейсена.

В загальних рисах фортецю зведено вже наприкінці 1708, вона могла витримувати тривалу облогу. В ній було зосереджено гарнізон, фортечна артилерія та великі запаси військової амуніції, боєприпасів і продовольства. Це врахував Карл XII, і місто не потрапило до зони бойових дій. Після перемоги під Полтавою Петро І в кінці липня 1709 прибув до Києва для святкувань та здійснення у міських соборах урочистих молебнів. Під час перебування тут він оглянув фортецю, відвідав найзначніші храми і монастирі, а також Києво-Могилянську академію, ректор якої Ф. Прокопович, виголосивши панегірик царю, ввійшов в особливу довіру до російського самодержця і з того часу став одним з найнаближеніших до нього.

Після І. Мазепи наступні українські гетьмани, від І. Скоропадського до К. Розумовського, вже не відігравали помітної ролі в житті міста, в якому, при збереженні муніципального самоврядування за магдебурзьким правом, підтвердженим царським урядом 1727, реальна влада належала призначуваним царем генерал-губернаторам.

Дві страшні пожежі 1718 спричинили необхідність широкого кам’яного будівництва на Печорську та Подолі. Під керівництвом архітектора І. Каландіна у 1722-29 здійснено капітальне оновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Раніше, у 1720- 21 споруджено ансамбль кам’яних келій для лаврських ченців на місці згорілих дерев’яних, а 1727 — кам’яні Митрополичі покої. Слід зазначити створення 1725 за указом Петра І державної шовкопрядильної мануфактури на Подолі, а раніше (в кінці 1720) видано указ про відкриття скляного заводу. Цим у місті було започатковано виробництво державної форми власності.

/>

Комментарии запрещены.