"Присутственні місця"

"Присутственні  місця"

Комплекс цегляних, частково триповерхових, частково чотириповерхових споруд по вул. Володимирській, 15, ланка історичної забудови Вододимирської та Великої Житомирської вулиць і Софійської площі. Вже близько півтора століття тут містяться служби правопорядку і суду. У дореволюційні роки це була цитадель губернського бюрократизму, де зосереджувалися губернські установи ("присутствія"). Для них у 1854-57 споруджено довгастий корпус у стилі пізнього класицизму вздовж спеціально утвореного проїзду від Софійської до Михайлівської площі (архітектори  Штром., К. Скаржинський, М. Іконніков).

Саме тут у приміщенні окружного суду восени 1813 слухалася "справа Бейліса", що мала гучний резонанс. М. Бейліс звинувачувався чорносотенцями в ритуальному вбивстві київського хлопчика А. Ющинського, тіло якого знайдено в березні 1911 біля Бабиного Яру на Куренівці. Проти наклепницьких звинувачень виступили кращі представники української і російської інтелігенції (М.М. Коцюбинський, О.М. Горький, В.І Вернадський., М.К. Садовський, М.К. Заньковецька, О.О. Блок та ін.), від правого монархіста, депутата Державної Думи і видавця газети "Киянин" В.В. Шульгіна до відомого більшовика В.Д. Боич-Бруєвича. Д\я участі в процесі на боці обвинувачуваного з Петербурга до Києва приїхав адвокат А.Ф. Коні. Був створений громадський комітет для захисту М. Бейліса, найактивнішу роль у діяльності якого відіграв В.Г. Короленко. За процесом уважно стежив з-за кордону Шолом-Алейхем, який написав за його матеріалами у 1912 роман "Кривавий жарт". У холі процесу обвинувачення на адресу М. Бейліса було спростовано і присяжні, в своїй більшості пересічні кияни середнього класу, визнали його невинним. Ця перемога ліберально-демократичних сил сприяла консолідації прогресивної громадськості Киева і всієї Росії і запобігла поширенню погромних настроїв.

Спершу будинок "Присутствених місць" був двоповерховим, частково триповерховим. Пізніше його неодноразово надбудовували і розширювали, а в 70-х pp. XX ст. прибудовами було замкнено периметр кварталу. Частину комплексу становить будинок пожежної охорони з вежею, яка стоїть на розі вулиці Володимирської і Великої Житомирської. На вежі збережено металеві щогли, на яких піднімали в разі пожежі сигнальні кулі вдень або ліхтарі вночі. Пожежня і нині використовується за призначенням, уній також влаштовано музей пожежної справи.