Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Софійський монастир

Софійський  монастир

За часів архіспископства і митрополитства Р. Заборовського Софійський монастир було обнесено міцною кам’яною стіною. До нього вело три в’їзди: під дзвіницею та південною в’їзною брамою, в цілому облаштованих за мазепинських часів, та через Західні ворота — так звану браму Заборовського, споруджену Й. Шеделем у 1746-48 і розкішно декоровану в стилі українського бароко. Через десять років кам’яною стіною обнесено і Михайлівський Золотоверхий монастир. Капітальної перебудови зазнала дзвіниця Софійського монастиря, яка постраждала від землетрусу. Роботи велися впродовж 1744-48. Внаслідок перебудови вона стала чотириярусною з багатим ліпним декором. Завершеного вигляду набув і Митрополичий дім біля Софійського собору.

В 1744 Єлізавета Петрівна здійснила подорож па Україну і в серпні прибула до Киева. Місто з його мальовничими околицями їй надзвичайно сподобалося і вона прийняла рішення спорудити тут, на місті погорілої дерев’яної, розкішну кам’яну Андріївську церкву та Царський палац. Обидві споруди зводилися в стилі так званого "єлізаветинського бароко" (з елементами нового стилю рококо, який поширювався у середині XVIII ст. з Франції) за проектами придворного архітектора В.В. Растреллі.

Зведення Царського палацу визначило початок забудови великого, до того мало заселеного району Киева, який від липового саду поблизу Кловського палацу дістав назву Липки. Тут почав складатися осередок вищої адміністрації Києва, а відтак почали селитися російські чиновники та військові чини. Внаслідок цього мальовничі пагорби між Старим містом та Печорською фортецею вздовж дороги, яка здавна з’еднунала Київ та Києво-Печерську лавру, поступово забудовувалися багатими садибами, а сама місцевість у другій половині XVIII ст. на початку XIX ст. набула вигляду аристократичного паркового району міста.

/>

Комментарии запрещены.