Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Вже 1967 почав діяти Архів-музей літератури і мистецтва України. Непересічною подією стало відкриття 1969 па околиці столиці біля є. Пирогів Музею народної архітектури і побуту, де було зібрано і вдало вписано в ландшафтне середовище етнографічні реалії основних регіонів України. Наступною віхою став початок створення 1978 Музею історії Києва, відкритого в травні 1982. В ті роки також відкрито музі1!’ спортивної слави, історії Великої Вітчизняної війни, М.Т. Рильського та О.Є. Корнійчука. Споруджено величні пам’ятники — М.В. Лисенку (1965), Лесі Українці (1973), І.П. Котляревському (1975) та Г.С. Сковороді (1976), а також педагогу К.Д. Ушинському, терапевту М. Д. Стражеску, а дещо пізніше В.І. Вернадському та М.В. Гоголю.

Впродовж кіпця 60 — початку 80-х pp. у місті з’явилося багато монументів, присвячених головним чином подіям і дячам Революції й Громадянської війни та Великої Вітчизняної війни. Постали пам’ятники Г.І. Петровському, СВ. Косіору та В.Я. Чубарю, загиблим військовополоненим поблизу Дарницького вокзалу (на території колишнього Дарницького концтабору), футболістам київського "Динамо", розстріляним під час фашистської окупації, М.П. Кирпоносу, Д.С. Коротченку, загиблим у Бабиному Яру, А.В. Іванову, морякам Дніпровської військової флотілії, діорама "Битва за Дніпро. Лютезький плацдарм" у селі Нові Петрівці північніше міста тощо,

/>

Комментарии запрещены.