Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Вже 1967 почав діяти Архів-музей літератури і мистецтва України. Непересічною подією стало відкриття 1969 па околиці столиці біля є. Пирогів Музею народної архітектури і побуту, де було зібрано і вдало вписано в ландшафтне середовище етнографічні реалії основних регіонів України. Наступною віхою став початок створення 1978 Музею історії Києва, відкритого в травні 1982. В ті роки також відкрито музі1!’ спортивної слави, історії Великої Вітчизняної війни, М.Т. Рильського та О.Є. Корнійчука. Споруджено величні пам’ятники — М.В. Лисенку (1965), Лесі Українці (1973), І.П. Котляревському (1975) та Г.С. Сковороді (1976), а також педагогу К.Д. Ушинському, терапевту М. Д. Стражеску, а дещо пізніше В.І. Вернадському та М.В. Гоголю.

Впродовж кіпця 60 — початку 80-х pp. у місті з’явилося багато монументів, присвячених головним чином подіям і дячам Революції й Громадянської війни та Великої Вітчизняної війни. Постали пам’ятники Г.І. Петровському, СВ. Косіору та В.Я. Чубарю, загиблим військовополоненим поблизу Дарницького вокзалу (на території колишнього Дарницького концтабору), футболістам київського "Динамо", розстріляним під час фашистської окупації, М.П. Кирпоносу, Д.С. Коротченку, загиблим у Бабиному Яру, А.В. Іванову, морякам Дніпровської військової флотілії, діорама "Битва за Дніпро. Лютезький плацдарм" у селі Нові Петрівці північніше міста тощо,

/>

Комментарии запрещены.