Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Суходільне сполучення

Суходільне  сполучення

Розвивалося і суходільне сполучення. В роки правління Миколи І в Російській імперії почалося широке прокладання шосейних доріг далекого сполучення. У ЗО-40-х pp. прокладено Києво-Брестське шосе завдовжки 553 версти. Воно мало слугувати швидкому перекиданню військ з Києва до Польщі. З відкриттям в 1853 Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро шосейний зв’язок з’єднав Київ з Лівобережжям та губерніями Центральної Росії. Розвиток шосейної мережі через Київ сприяв поліпшенню поштового зв’язку. На Подолі, біля церкви Різдва Христового, на площі, за якою закріпилася назва Поштової, 1846 споруджено головний поштовий будинок, готель, каретні ряди, стайні і ямська. Пізніше до цих приміщень додався телеграфний флігель. В 1849 розпочав роботу Київський поштамт.

Отже, на середину XIX ст. Київ, військово-стратегічна ролі, якого з спорудженням нової фортеці значно підвищилася, перетворився на потужний економічний центр і транспортний вузол. Це сприяло і зростанню чисельності його населення. За офіційними даними в 1856 тут тільки постійних мешканців налічувалося 55 590 чоловік.

Після скасування в 1834 решток Магдебурзького права на населення Киева поширилося в повному обсязі російські законодавство. Всі судові та адміністративні функції по управлінню містом перейшли до міської думи, яку очолював "градский голова". Міська дума, виконуючи певні функції по життєзабезпеченню міста, була повністю підвладна царській бюрократії, очолюваної генерал-губернатором та цивільним губернатором. Після досить частої зміни осіб на цих посадах у другій половині 30-х — на початку 50-х pp. їх посідали відповідно Д.Г. Бібіков та І.І. Фундуклей. Обидва вони були типовими службовцями миколаївських часів, але при цьому, попри всі репресивні заходи, які здійснювалися в Києві в ті часи, вони доклали чимало особистих зусиль для розбудови і благоустрою міста.

Архітектурно-планувальний розвиток Киева призвів до знесенням старих валів, які повністю втратили свое колишнє військове значення, прокладання нових прямих і широких вулиць (Володимирської, Великої Житомирської, Бульварію-Кудрявської) та зведення величних споруд, архітектурних домінант церковного, навчального та адміністративного призначення.

/>

Комментарии запрещены.