Історична місцевість і житловий масив у західній частині Києва у Святошинському районі. Межує з місцевостями Берковець, Біличі, Новобіличі, Нивки, Борщагівка. З Середньовіччя відомий як Святий ліс, "земля Свєнщицька", "борок Святошиць-кий". В ньому’, на високому березі р. Нивка, на вул. Радгоспній, 7 (нині – В. Стуса) знайдено перегорілі кістки жертовних – тварин, вугілля, попіл та уламки кераміки X ст, Це засвідчує, що тут було святилище якогось давньослов’янського бога, пов’язаного з образом світла. На початку XVII ст. С. був монастирським володінням, але 1619 королівською грамотою переданий у володіння київським міщанам. З 1897 С.- дачне селище на околиці Києва, поблизу якого у 10-х pp. XX ст. існував святошинський аеродром, на якому П. Нестеров у 1913 вперше здійснив "мертву петлю". Тут у листопаді – грудні 1918 йшли бої між збройними силами Директорії, які очолював С. Петлюра, та добровольчими загонами. Під час Великої Вітчизняної війни у серпні – вересні 1941 через С. проходили друга та третя лінії оборони міста. В ніч з 5 на 6 листопада 1943 через С. Брест-Литовським шосе в місто вступили частини 22-ї танкової бригади Черіюної армії. В кінці 40- 60-х pp. XX ст. тут збудовано Авіамістечко (переважно для працівників авіаційного заводу) та Академмістечко. Власне житловий масив С, забудований переважно типовими для радянської архітектури того часу 9- і 16-по-верховими панельними будинками, постав у першій половині 70-х pp. і дотепер продовжує розширюватися.