Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Тенденція зростання наукових установ

Тенденція  зростання наукових установ

Тенденція зростання наукових установ різного, переважно фізико-технічного, профілю зберігалася і в 60-х pp., коли створено інститути геофізики, напівпровідників, надтвердих матеріалів, проблем міцності, теоретичної фізики, колоїдної хімії та хімії води, геохімії і фізики мінералів тощо. В наступні роки ці установи значно розширювалися і здебільшого отримували нові назви. Знаковою подією став пуск у Києві 12 лютого 1960 першого в Україні атомного реактора.

В 1959-65 під керівництвом М. Бажана здійснено 17-томне видання Української Радянської Енциклопедії. На базі створеної для цього 1958 Головної редакції невдовзі утворилося видавництво "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) (нині — видавництво "Українська енциклопедія"). Значно розширило видання книг видавництво АН УРСР, яке 1964 отримало назву "Наукова думка".

Посилилась тенденція вшанування визначних українських діячів демократичного напрямку XIX — початку XX ст. В 1956 відкрито пам’ятник І. Франку. У 1955 на кількох будинках, де мешкала Леся Українка, встановлено меморіальні дошки. Невдовзі район Бесарабської площі та Печерськ з’єднав бульвар, названий 1963 на u честь. За рік до того в Першотравневому парку поетесі встановлено паркову скульптуру. В 1962 відкрито пам’ятник О.С. Пушкіну.

Продовжувались роботи з увічнення пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни. У парку Вічної Слави 1957 створено меморіал з обеліском Вічної Слави на могилі відомого солдата, над якою запалав вічний вогонь. По боках алеї, що веде до меморіалу, облаштовано могили воїнів, які загинули під час війни, зокрема героїв Радянського Союзу М.П. Кирпоноса, АН. Вітрука, Д.І. Турбіна та ін.

Поруч, на площі Слави, у 1962-65 збудовано Палац піонерів і школярів; 1963 та 1965 відкрилися нові корпуси Київського інженерію будівельного і петиту г, та Інституту фізкультури. В I960 споруджено стаціонарне приміщення цирку та Палац спорту — споруд, що були одними з кращих серед будівель відповідного призначення в масштабах не тільки СРСР, а й Скропи. Між Палацем спорту та Інститутом фізкультури у 1966-67 проведено роботи з розширення Центрального республіканського стадіону, який з того часу вміщує близько 100 тис. глядачів.

/>

Комментарии запрещены.