Київ - столиця незалежної України
  • 17.03.2015
    Грузовые перевозки по Украине

    Для развития любой экономики страны, как и мира в целом, все более актуальным становится вопрос перемещения грузов. Организация и процесс доставки груза в пункт назначения, называется перевозкой грузов, или грузоперевозки. Важным...
    [Читать далее]

  • 01.07.2014
    Как забронировать гостиницу в Киеве?

    Если путешествуя по миру, вы решили отдать свое предпочтение Киеву, то вам нужно определиться в какой гостинице вы остановитесь, для этого воспользуйтесь бронированием гостиницы. Бронирование гостиниц сэкономит ваше время,...
    [Читать далее]

  • 13.04.2014
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Тенденція зростання наукових установ

Тенденція  зростання наукових установ

Тенденція зростання наукових установ різного, переважно фізико-технічного, профілю зберігалася і в 60-х pp., коли створено інститути геофізики, напівпровідників, надтвердих матеріалів, проблем міцності, теоретичної фізики, колоїдної хімії та хімії води, геохімії і фізики мінералів тощо. В наступні роки ці установи значно розширювалися і здебільшого отримували нові назви. Знаковою подією став пуск у Києві 12 лютого 1960 першого в Україні атомного реактора.

В 1959-65 під керівництвом М. Бажана здійснено 17-томне видання Української Радянської Енциклопедії. На базі створеної для цього 1958 Головної редакції невдовзі утворилося видавництво "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) (нині – видавництво "Українська енциклопедія"). Значно розширило видання книг видавництво АН УРСР, яке 1964 отримало назву "Наукова думка".

Посилилась тенденція вшанування визначних українських діячів демократичного напрямку XIX – початку XX ст. В 1956 відкрито пам’ятник І. Франку. У 1955 на кількох будинках, де мешкала Леся Українка, встановлено меморіальні дошки. Невдовзі район Бесарабської площі та Печерськ з’єднав бульвар, названий 1963 на u честь. За рік до того в Першотравневому парку поетесі встановлено паркову скульптуру. В 1962 відкрито пам’ятник О.С. Пушкіну.

Продовжувались роботи з увічнення пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни. У парку Вічної Слави 1957 створено меморіал з обеліском Вічної Слави на могилі відомого солдата, над якою запалав вічний вогонь. По боках алеї, що веде до меморіалу, облаштовано могили воїнів, які загинули під час війни, зокрема героїв Радянського Союзу М.П. Кирпоноса, АН. Вітрука, Д.І. Турбіна та ін.

Поруч, на площі Слави, у 1962-65 збудовано Палац піонерів і школярів; 1963 та 1965 відкрилися нові корпуси Київського інженерію будівельного і петиту г, та Інституту фізкультури. В I960 споруджено стаціонарне приміщення цирку та Палац спорту – споруд, що були одними з кращих серед будівель відповідного призначення в масштабах не тільки СРСР, а й Скропи. Між Палацем спорту та Інститутом фізкультури у 1966-67 проведено роботи з розширення Центрального республіканського стадіону, який з того часу вміщує близько 100 тис. глядачів.

/>

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.