Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Трансформація соціально-економічної системи

Трансформація  соціально-економічної системи

На межі 20-30-х pp. у СРСР здійснено масштабну трансформацію всієї соціально-економічної системи. Суть її полягала в тому, що пануючій партійній номенклатурі під керівництвом Й. Сталіна вдалося поширити практично на все населення країни не тільки свою політичну (як за часів І ІППу), й економічну владу. Завдяки проведению індустріалізації та колективізації в руках номенклатури зосередилася майже вся власність, що"була на території держави, а також всі підприємства, які будувалися.

В квітні 1928 словами: "Ми маємо ворогів внутрішніх, ми маємо ворогів зовнішніх. Про це не можна забувати, товариші, ні на хвилину", Й. Сталін порушив той хиткий і відносний внутрішній мир, який встановився у радянському суспільстві в середині 20-х pp. Відлунням цього заклику стала "Шахтинськії справа" (травень — липень 1928) та справа так званої "Пром партії" (листопад грудень 1930), які помітно вдарили по старим інженерно-технічним кадрам.

Відверте проголошення курсу на боротьбу з "внутрішнім ворогом" у 1928 вдарило і по українській національній інтелігенції, особливо по тих її представниках старої генерації, які колись конфронтували з більшовиками. Першим масштабним процесом, на якому звинувачення в антиралинськіи діяльності пов’язувалися зі звинуваченнями в націоналізмі, була сфабрикована справа "Спілки визволення України" (СВУ). Арешти про нідних українських учених, яким інкримінувалася приналежність до цієї організації, почалися в 1929. Серед 45 заарештованих відомих представників національної інтелігенції були такі постаті, як С. Єфремов, В. Чехівський, А. Ніковський, Л. С’тармцька-Черняхівська та ін. Більшисть з них постійно мешкала в Києві та Харкові. Процес відкрився 9 березня 1930 у залі Харківського оперного театру і тривав два місяці. Звинуваченим призначили різні терміни позбавлення волі.

Справа мала значні наслідки. Вона стала своєрідним сигналом до початку масових репресій проти національно орієнтованої інтелігенції в усіх областях України. Всього в зв’язку з справою СВУ було заарештовано близько 5 тис. людей (здебільшого наукових працівників, вузівських викладачів, вчителів, лікарів, студентів тощо), при тому що, крім Харкова та Києва, "відділення" цієї організації "виявлено" також в Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Чернігові, Вінниці, Миколаї ні та ін. містах.

/>

Комментарии запрещены.