Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Трансформація соціально-економічної системи

Трансформація  соціально-економічної системи

На межі 20-30-х pp. у СРСР здійснено масштабну трансформацію всієї соціально-економічної системи. Суть її полягала в тому, що пануючій партійній номенклатурі під керівництвом Й. Сталіна вдалося поширити практично на все населення країни не тільки свою політичну (як за часів І ІППу), й економічну владу. Завдяки проведению індустріалізації та колективізації в руках номенклатури зосередилася майже вся власність, що"була на території держави, а також всі підприємства, які будувалися.

В квітні 1928 словами: "Ми маємо ворогів внутрішніх, ми маємо ворогів зовнішніх. Про це не можна забувати, товариші, ні на хвилину", Й. Сталін порушив той хиткий і відносний внутрішній мир, який встановився у радянському суспільстві в середині 20-х pp. Відлунням цього заклику стала "Шахтинськії справа" (травень — липень 1928) та справа так званої "Пром партії" (листопад грудень 1930), які помітно вдарили по старим інженерно-технічним кадрам.

Відверте проголошення курсу на боротьбу з "внутрішнім ворогом" у 1928 вдарило і по українській національній інтелігенції, особливо по тих її представниках старої генерації, які колись конфронтували з більшовиками. Першим масштабним процесом, на якому звинувачення в антиралинськіи діяльності пов’язувалися зі звинуваченнями в націоналізмі, була сфабрикована справа "Спілки визволення України" (СВУ). Арешти про нідних українських учених, яким інкримінувалася приналежність до цієї організації, почалися в 1929. Серед 45 заарештованих відомих представників національної інтелігенції були такі постаті, як С. Єфремов, В. Чехівський, А. Ніковський, Л. С’тармцька-Черняхівська та ін. Більшисть з них постійно мешкала в Києві та Харкові. Процес відкрився 9 березня 1930 у залі Харківського оперного театру і тривав два місяці. Звинуваченим призначили різні терміни позбавлення волі.

Справа мала значні наслідки. Вона стала своєрідним сигналом до початку масових репресій проти національно орієнтованої інтелігенції в усіх областях України. Всього в зв’язку з справою СВУ було заарештовано близько 5 тис. людей (здебільшого наукових працівників, вузівських викладачів, вчителів, лікарів, студентів тощо), при тому що, крім Харкова та Києва, "відділення" цієї організації "виявлено" також в Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Чернігові, Вінниці, Миколаї ні та ін. містах.

/>

Комментарии запрещены.