Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Верхнє місто (Старе місто, Верхній Київ)

Верхнє  місто (Старе місто, Верхній Київ)

Назва історичного ядра міста на Старокиївському плато, поширене в документах та історичній літературі XVII- XX ст. У давньоруських літописах відоме як "Гора". Назва виникла на противагу Подолу (Нижньому місту). Займає територію, обмежену сучасними вулицею Ярославів Вал, Львівською площею, схилами гір за вулицями Велика Житомирська та Десятинна, схилами Володимирської гірки, вул. Костьольною, Незалежності майданом, вулицями Б. Грінченка та Прорізною. Початок формування належить до часів виникнення городища Кия. Займало невеликий (2 га) західний кут Старокиївської гори. Наприкінці IX-X ст. більшу територію В.м. займав великий язичницький курганний могильник. У другій половині X ст. виникає град Володимира, який в XI-XIII ст. відіграв роль Дитинця міста. На цей час В.м. загальною площею близько 90 га включало град Ярослава та град Ізяслава — Свято-полка. З заходу, за оборонними валами града Ярослава, знаходився ще один історичний район давньоруського Києва — Копирів кінець (обмежений сучасними вулицями Смірнова-Ласточкіна, Кудрявською, схилами в бік Глибочицького яру, вулицею Обсерваториою), який подекуди також відносять до В.м.

Це була переважно аристократична частина міста, де розміщувався двір великого князя, митрополія Русі, князівські та боярські двори і садиби, муровані палаци та храми, відомі монастирі. Внаслідок монгольської навали 1240, численних нападів та розгромів золо-тоординських та кримських ханів (1399, 1416, 1482) В.м. занепало. Його головні міські функції перебрали на себе Замкова гора та Поділ. До XVII ст. ця територія належала переважно митрополії та заможним монастирям. В другій половині XVII ст. на старих давньоруських валах будується київська фортеця, про що свідчить топоиімика сучасних вулиць (Рейтарська, Стрілецька, Рильский провулок). Історична мережа вулиць В.м. і нині зберігає головні риси давньоруського часу.

У XVIII-XX ст. В.м. переважно слугувало для помешкання більш заможного прошарку киян. З часом стали зростати комерційно-торговельні та адміністративні будівлі, все більшого поширення та значення стали набувати релігійні, культурні та освітянські осередки. Тепер В.м входить до Шевченківського району міста.

/>

Комментарии запрещены.