Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Верхнє місто

Верхнє  місто

Проте Верхнє місто в цілому ще справляло враження історичних руїн, хоч Софійський та Михайлівський собори вже було до певної міри відремонтовано. В ньому зберігалися укріплення давньоруських часів, які попри свій занедбаний стан ще мали фортифікаційне значення. За ігуменства Іова Борецького (з 1618),

"муляр Петро Німець, обиватель київський" спорудив при Михайлівському монастирі дзвіницю. Відома і церква св. Миколам па Подолі Миколи Прихписка церква.

Церковне будівництво розгортали і католики. Між 1618 та 1638 поблизу Житнього ринку під Замковою горою, на місці дерев’яного збудовано кам’яний домініканський храм св. Миколая, 1623 під Андріївською горою — костьол при монастирі бернардинів, заснованого за кілька років до того. В другій половині 30-х pp. XVII ст. в Київ повернулися і облаштувалися на Подолі єзуїти, які вже перебували в місті на початку 20-х pp.

Польська влада не наважувалася силоміць знищити відновлену в Києві православну митрополію, але не визнавала її офіційно і чинила діяльності православних всілякі перешкоди. Реакцією на конфесійне не рівноправ’я став 1622 збройний виступ православних киян проти уніатського духівництва. Чергові збройні сутички між православними й уніатами в Києві відбулися 1625. Під час антипольського виступу козаків на чолі з Марком Жмайлом городяни за допомогою прибулого з Запоріжжя загону здійснили розправу над активістами та покровителями уніатів, забивши війта Ф. Ходика та уніатського священика Юзефовича, який боровся за закриття православних церков. Антиуніатські збройні виступи киян відбувалися і в подальшому, зокрема в 1628 та 1629. Боротьба з уніатством велася, зрозуміло, і мирними, культурними засобами.

В цей складний час у Києві розгортається діяльність Петра Могили, який 1627 став архімандритом Києво-Печерської лаври. Він репрезентував табір ліберального православ’я, толерантно ставився до католицтва, прагнув до модернізації освіти і порозуміння з польською владою. Його зусиллями 1631 відкрито ще одну школу, яка почала діяти в приміщенні Троїцького монастиря Лаври. Важливу роль для подальшого розвитку київської духовної культури відіграло залучення П. Могилою до науково-просвітницької діяльності І. Гізеля.

/>

Комментарии запрещены.