Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Воровського вулиця

Воровського  вулиця

Вулиця в західній стороні центральної частини Києва. її трасою в давньоруські часи від Жидівської брами та Копирсва кінця (район сучасної Львівської площі) проходив шлях до сіл в заплаві р. Либідь. Після спустошення Києва мої і голо-татарами в грудні 1240 район Львівської площі на багато століть втрачає міський вигляд. З відновленням оборонних споруд града Ярослава в 1654 неподалік від початку В. в., приблизно на місці колишньої Жидівської брами, споруджено Львівську, від якої між бояраками„і лісовими масивами, приблизно напрямком давньоруських часів пролягла дорога до сіл в заплаві р. Либідь. Над нею з заходу в кінці XVII ст. знаходився укріплений пункт з вартою (очевидно, на пагорбі, де в середині XIX ст. побудовано обсерваторію). Поруч було розкидано невеликі хутори.

Впродовж першої половини XIX ст. дорога, що зв’язувала райони Львівської площі, де формувався Сінний базар, та теперішньої Перемоги площі, на території якої утворювався Євбаз, набула вигляду вулиці бідного передмістя, забудованого переважно одноповерховими, подекуди двоповерховими будиночками. Вона з’єднала вул. Бульварну (тепер бульвар Т. Шевченка) з передмістям Кудрявець і тому отримала назву Буль-варно-Кудрявської. її забудова капітальними мурованими спорудами почалася тільки в кінці XIX ст. Одним з перших респектабельних особняків тут була споруджена приблизно па межі 60-70-х pp. XIX ст. двоповерхова, оформлена з використанням готичних елементів, садиба княгині С. Кудашової (№ 27), її в 1877 придбав будівничий Владикавказької залізниці барон Р. Штейнгель, а в перші роки XX ст.- професор університету М.М. Лапипський, який заснував тут фізіотерапевтичний санаторій, що діяв до 1919. Лікувальні заклади в ній містилися впродовж всього наступного часу. В 1976-81 частину особняка розібрали в зв’язку з будівництвом нового корпусу Київського науково-дослідного інституту ортопедії.

Елементом історичної забудови вулиці є двоповерхове приміщення Народної аудиторії, збудоване 1895 на замовлення Київського товариства сприяння початковій освіті (№ 26), В 1908 його капітально перебудовано із збереженням ренесансно-барочної стилістики, Тут неодноразово проходили музичні вечори М.В, Лисенка та учнів його Музично-драматичної школи. Поруч 1897-98 архітектором Г. Шлейфером зведено величну триповерхову споруду Комерційного училища (№ 24). В 1899-1901 в ній тимчасово містився тільки відкритий Київський політехнічний інститут. У 20- 30-х його займали освітні заклади, а після відбудови сильно постраждалого під час. Великої Вітчизняної війни приміщення — Книжково-журнальна фабрика. В ті самі 1897-98 трохи вище (№ 20) споруджено двоповерхову в центральній частині Дитячу лікарню Товариства надання допомоги хворим дітям, перетворену в 20-х pp. XX ст. на Центральну дитячу поліклініку міста (нині — будинок Президії Академії мистецтв України).

Перше десятиліття XX ст. на Бульварно-Кудрявській вулиці позначене спорудженням 1901 на розі з вул. Обсерваторною двоповерхової Жіночої торговельної школи ім. М. Терещенка (№ 18/2) та 1902 — чотириповерхового будинку Художнього училища (№ 2), де викладали такі митці, як М.С. Пимоненко, О.О. Мурашко, Ф.Г. Кричевський, Ф.С, Красицький, Е. Сала, Е.П. Брадтман та ін. Заслуговує на увагу і побудований у 1909-10 в стилі модерн чотириповерховий житловий будинок № 19. На В. в. виходить фасад збудованою в1949-58 критого ринку, куди був переведений з Львівської площі Сінний ринок (№ 17). У 1919 Бульварно-Кудрявську вулицю перейменовано на вул. Є. Нероновича, 1937 — на честь більшовицького партійно-державного діяча В. Воровського.

/>

Комментарии запрещены.