Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

Культурний розвиток Києва кінця XVII ст.- початку XVIII ст. пов’язаний з ім’ям гетьмана І. Мазепи. Попри те, що його офіційна резиденція знаходилася на сході України, в Батурині, Київ впродовж всіх років його гетьманування інтенсивно зростав як церковний і освітній центр України, виступав її духовно-культурною столицею. I. Мазепа значно більше, ніж попередні гетьмани, опікувався с правами Киева. Головним об’єктом його турбот був Киево-Могилянський колегіум, утверджений при його активній участі як академія.

Влітку 1691 за дорученням Київського митрополита В. Ясинського та гетьмана і. Мазепи від Києво-Могилянського колегіуму до Москви послано її префекта С. Озерського з трьома професорами і трьома студентами з "чолобитною" до молодих царів Івана та Петра, в якій містилося прохання затвердити цю освітню установу як академію. Підставою для цього було читання її ректором І. Кроковським курсу богослов’я. В січні 1694 київське посольство на чолі з і. Кроковським отримало в Москві царську грамоту, за якою Києво-Могилянський колегіум мав право користуватися всіма своїми традиційними привілеями, за ним визнавалося право читання богословських курсів, а також йому надавалося право самоврядування і власного судочинства над викладачами та студентами. Це були ті права і ознаки, які визначали статус європейських університетів і академій. Вони ще раз були підтверджені грамотою Петра І у вересні 1701, де, зокрема, зазначалося: "Академії їх Киево-Могилянській, що від початку свого заснування насправді мас рівні привілеї з іншими Академіями у всіх чужоземних державах, право свободи мати підтверджується".

За участю І. Мазепи в останнє десятиліття XVII ст. у Братському монастирі розгорнулося монументальне будівництво. Гетьман подбав про те, щоб замінити його старий дерев’яний храм кам’яним. Будівництво нового Богоявленського собору розпочато 1693 і завершено 1695. В 1703 гетьман розпочав спорудження кам’яного корпусу Києво-Могилянської академії. Але будівництво його завершено тільки в 1740. Коштами гетьмана було збудовано на старій Кирилівській церкві чотири наріжні бані і розкішний бароковий причілок на її фасаді. Його турботами у 1691-1705 принципово оновлено іі стилі українського бароко Софійський собор, який набув свого остаточного, збереженого до нашого часу, вигляду. Тоді ж одночасно з реконструкцією Софійського собору в 1699-1707 споруджено велику кам’яну, тоді ще триярусну, Софійську дзвіницю, трапезну монастиря та його південну браму.

/>

Комментарии запрещены.