Київ - столиця незалежної України

Введенський монастир

Введенський  монастир

У 1877 вдова капітана М.О. Єгорова заснувала жіночу православну Введенську общину, для якої пожертвувала придбаний нею будинок із садибою по вул. Московській, 42, на розі з вул. Рибальською. Сама вона таємно прийняла чернецтво під іменем Димитра. В 1901 общину перетворено на Свято-Введенський жіночий монастир. За радянської доби його було закрито. Обитель поновила діяльність 1941 і знову була закрита в 1961, після чого на терені монастиря містився лікувальний заклад, промисловий трест тощо. Нове відкриття храму обителі відбулося 1992, з 1996 тут діє Введенський чоловічий монастир. Головна монастирська споруда — наріжний, увінчаний класицистичним куполом будинок початку XIX ст. (є відомості, що він первісно належав київському війтові Г. Рибальському). Тут діють два храми — верхній на ім’я Введення до храму Пресвятої Богородиці та нижній на ім’я великомученика Димитрія Солунського (сюди перепоховані мощі засновниці монастиря). До історичного комплексу обителі входили також шатрова дзвіниця з боку Рибальської вул. (1882, не збереглася, нині розроблено проект її відтворення), низка келійних і службових будівель. Головною святинею монастиря є чудотворна ікона Божої Матері "Призри на смирення".

/>

Комментарии запрещены.