Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці

Храмово-палацовий  ансамбль великокнязівської столиці

Навпроти його, між палацем Ольги та Південним палацем, постає новий, Великий, або Західний, внаслідок чого створюється завершений храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці. Серед Культурних заходів Володимирового правління варто зазначити відкриття школи та укладання у 996-997 літописного зводу. Київ відвідували численні посольства.

Водночас розгорталася забудова Подолу, розросталися передмістя в районі сучасних Львівської, Софійської та Михайлівської площ. Це вимагало значного розширення укріпленої частини міста з відповідним прокладанням вулиць, будівництвом храмів тощо. Тому імовірно, що після завершения будівництва Десятинної церкви та Західного палацу Володимир розпочав роботи по спорудженню нового, великого укріпленого міста (площею близько 80 га). В його центрі, мабуть, вже тоді було визначено місце величного собору св. Софії та резиденції митрополита. Важко сказати, як далеко просунулися ці роботи, але на момент смерті Володимира в 1015 вони ще не були завершені.

Кончина Володимира спричинила напружену боротьбу за великокнязівський стіл між його синами. Святополк, вбивши Бориса, Гліба та Святослава, на певний час утвердився в Києві, але невдовзі його вигнав звідти Ярослав, незабаром прозваний Мудрим. Святополк закликав печенігів, які 1017 здійснили напад на столицю, але були розбиті Ярославом з киянами, новгородцями і варягами. Тоді Святополк звернувся за допомогою до свого тестя, польського князя Болеслава І Хороброго, з військами якого і повернувся 1018 до Києва. Але вже на початку наступного року Київ знову приймав Ярослава, якому попри продовження бойових дій, а потім напруженої боротьби з братом Мстиславом, що утвердився у Чернігові, вдалося зберегти владу над Києвом, а згодом поширити її і на всю Русь. В наступні роки печеніги і поляки були переможені, а кордони держави розширилися за рахунок приєднання прибалтійських та північних лісових земель.

/>

Комментарии запрещены.