Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Зростання території міста

Зростання  території міста

Першими з них стали Першотравневий Чоколівка, Відрадний та Нивки. Наприкінці 50-х pp. набув поширення цегляний п’ятиповерховий житловий будинок з малометражними квартирами, суміщеними санвузлами та висотою приміщень 2,5 м, з кухнею навіть менше 5 кв. м та без інших допоміжних приміщень. Такими будинками швидко вкрилися великі площі колишніх передмість. З початку 60-х pp. будинки такого типу почали вкривати і лівобережні райони міста — Стару і Нову Дарницю, Воскресенку тощо.

Зростання території міста та кількості його мешканців вимагало якісного оновлення транспортних засобів. З року в рік збільшувалася мережа трамвайних, тролейбусних та автобусних маршрутів, але їх потужностей не вистачало. В 1945 прийнято рішення про будівництві в Києві лінії метро, і 6 листопада 1960 їда но в експлуатацію першу чергу метрополітену між станціями "Вокзальна" та "Дніпро". Це стало радісною подією, але не розв’язувало проблеми сполучення між центральною частиною міста та віддаленими промисловими і житловими районами Лівобережжя, її принципове вирішення пов’язували з будівництвом Мосту метро, який став до ладу в 1965. Для поліпшення сполучення між Києвом та іншими містами в 1959, поруч з діючим з 1924 аеропортом Жуляни. відкрито значно більший аеропорт Бориспіль, який незабаром був розширений і 1965 став міжнародним. В 1961 споруджено Річковий вокзал та Автовокзал на Деміївці.

Паралельно відбувалося розширення мережі освітніх закладів. В 1960/61 навчальному році в столиці була 191 загальноосвітня школа, 73 вечірні і заочні школи. В 1960 вузи Києва випустили вдвічі більше спеціалістів, ніж у 1950. До старіших київських вищих навчальних закладів, що відновили свою роботу відразу після закінчення війни, додалися Авіаційний інститут (1947), Українська сільськогосподарська академія (1954), Торговельно-економічний інститут (1966).

Істотно розширювалась мережа науково-дослідних інститутів, зокрема АН УРСР. У другій половині 40- 50-х pp. створено інститути електротехніки, електроенергетики, використання газу, фізіології і агрохімії рослин, філософії, інститут полімерів і мономерів, фізіології, металокераміки і спецсплавів, металофізики, ливарного виробництва, обчислювальний центр (з 1962 — Інститут кібернетики).

/>

Комментарии запрещены.