Знаходиться в історичній місцевості Липки, між вулицями Інститутською та Лютеранською. Прокладена у 70-х pp. XIX ст, вздовж північного краю Печерського плато, дістала назву від того, що починалася від Київської контори Державного банку (тепер будинок № 9-а по вул. Інститутській). До революції 1917 деякий час називалася Царедарською і Треповською, на честь київського генерал-губернатора Ф.Ф. Трепова, 1919 перейменована на Комуністичну, 1938 названа на честь відомого радянського партійного і державного діяча С Орджонікідзе. В дореволюційні роки тут починав свій життєвий шлях видатний філософ М.О. Бердяев (садиба не збереглася) та з перших років XIX сі-, мешкав київський архітектор В.В. Городецький. Його будинок (№ 10), збудований у 1901-1903, є однією з красивіших і оригінальніших споруд міста, найяскравішою в Україні пам’яткою декоративного модерну ("будинок з химерами", нині в ньому міститься Музейно-культурний комплекс "Шедеври мистецтва України"). Фасад багато прикрашений виконаними з цементу (який тільки починали використовувати) скульптурами (роботи Е. Сала) на мисливські та міфологічні сюжети.
До другої половини XIX ст. відноситься розташована по вул. Банковій, 2 ще одна красива, багато прикрашена споруда, фасади якої виконано у неоренесансному стилі – особняк цукропромисловця СІ. Лібермана (архітектор В.М. Иіколаєв). У 1889-96 його займав київський, волинський та подільський генерал-губернатор граф О.П. Ігнатьєв, а за радянських часів – різні установи, зокрема Рада Народних Комісарів УРСР, з 1953 – Спілка письменників України. На зібраннях літераторів, науковців громадських діячів тут 1989 зароджувався Народний рух України.
Окреме місце на вулиці займає будинок №11, Він споруджений за проектом архітектора СВ. Григор’єва в 1936-40 для штабу Київського військового округу (КВО), який поєднав два триповерхові будинки другої половини XIX ст., штаб містився і до революції 1917. Тому не дивно, що після повідомлення про більшовицький переворот у Петрограді, Б, в. стала місцем жорстоких боїв. 27 жовтня (9 листопада) 1917 про більшовицькі сили міста прийняли рішення про підтримку повстання в Петрограді і захопили Марийський палац. Але сили штабу КВО 28 жовтня (10 листопада) оточили його і заарештували лідерів ревкому (невдовзі звільнених завдяки посередництву делегації Центральної Ради). Вранці наступного дня більшовицькі сили Липких, особливо на Б. в., розгорнулися запеклі бої. Ця атака для червоних була невдалою і вірні штабу підрозділи впродовж дня перенесли бойові дії з Липок на Печерськ. Вони розгорталися по всьому місту з перемінним успіхом для ворогуючих сторін. Але Центральна Рада, спираючись на вірні їй військові підрозділи, вступила в боротьбу за Київ. 31 жовтня (13 листопада) сили штабу були змушені прийняти умови Центральної Ради і скласти зброю. Невдовзі роззброєні були і більшовики.
Штаб КВО (більшовицького командування) містився на Б. в. у 20-30-х pp. XX ст. Тут перебували такі відомі радянські воєначальники, як В. Блюхер, О. Єго-ов, І. Якір. Під час окупації Києва фашистами в ньому розміщувався їх ген комісаріат, у післявоєнні роки, до 1991 – ЦК Компартії України та її перші секретарі. З 1992 будівля є резиденцією Президента України, в ній розміщується й Адміністрація Президента України.