Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Будинок на розі бульвару Т. Шевченка

Будинок  на розі бульвару Т. Шевченка

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди – будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації.

Серед інших будівель Києва другої половини 30-х pp. слід відзначити будинок на розі бульвару Т. Шевченка та вул. Володимирської, де передбачалося розмістити гуманітарні факультети університету (тепер там знаходиться університетська бібліотека). Його фасад відтворював вигляд Бібліотеки Академії наук, разом з якою вони обрамовували з двох боків головний, "червоний", корпус університету, утворюючи разом з ним завершений величний ансамбль, витриманий в стилі пізнього класицизму. В 1939 відкрито пам’ятник Т. Шевченку, а 1941 – Центральний державний музей Т. Шевченка.

Проведено значні роботи з упорядкування паркової зони вздовж схилів Дніпра. Набережна його почала вбиратися в граніт. Розширено мережу трамвайного та автобусного сполучення, освітлення вулиць міста. В 1936 відкрито стадіон "Динамо" на 25 тис. глядачів. Наступного року під схилами Черепанової гори почалося будівництво Республіканського стадіону, перерване в 1941.

(Сред інших подій міського життя варто відзначити початок тролейбусного сполучення та запуск першої АТС (1935), відкриття Музею українського образотворчого мистецтва та заснування Ботанічного саду АН УРСР, введення в дію нової радіостанції та першої черги теплоелектроцентралі (1936), створення Державного симфонічного оркестру УРСР та Ансамблю танцю УРСР (1937). Впродовж другої половими 30-х pp. у складі Академії наук з’явилися нові науково-дослідні інститути – археології, енергетики, органічної хімії. На початку 1941 стала до ладу Київська кіностудія науково-популярних фільмів.

/>

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.