Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Будинок на розі бульвару Т. Шевченка

Будинок  на розі бульвару Т. Шевченка

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди — будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації.

Серед інших будівель Києва другої половини 30-х pp. слід відзначити будинок на розі бульвару Т. Шевченка та вул. Володимирської, де передбачалося розмістити гуманітарні факультети університету (тепер там знаходиться університетська бібліотека). Його фасад відтворював вигляд Бібліотеки Академії наук, разом з якою вони обрамовували з двох боків головний, "червоний", корпус університету, утворюючи разом з ним завершений величний ансамбль, витриманий в стилі пізнього класицизму. В 1939 відкрито пам’ятник Т. Шевченку, а 1941 — Центральний державний музей Т. Шевченка.

Проведено значні роботи з упорядкування паркової зони вздовж схилів Дніпра. Набережна його почала вбиратися в граніт. Розширено мережу трамвайного та автобусного сполучення, освітлення вулиць міста. В 1936 відкрито стадіон "Динамо" на 25 тис. глядачів. Наступного року під схилами Черепанової гори почалося будівництво Республіканського стадіону, перерване в 1941.

(Сред інших подій міського життя варто відзначити початок тролейбусного сполучення та запуск першої АТС (1935), відкриття Музею українського образотворчого мистецтва та заснування Ботанічного саду АН УРСР, введення в дію нової радіостанції та першої черги теплоелектроцентралі (1936), створення Державного симфонічного оркестру УРСР та Ансамблю танцю УРСР (1937). Впродовж другої половими 30-х pp. у складі Академії наук з’явилися нові науково-дослідні інститути — археології, енергетики, органічної хімії. На початку 1941 стала до ладу Київська кіностудія науково-популярних фільмів.

/>

Комментарии запрещены.