Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Будинок на розі бульвару Т. Шевченка

Будинок  на розі бульвару Т. Шевченка

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди — будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації.

Серед інших будівель Києва другої половини 30-х pp. слід відзначити будинок на розі бульвару Т. Шевченка та вул. Володимирської, де передбачалося розмістити гуманітарні факультети університету (тепер там знаходиться університетська бібліотека). Його фасад відтворював вигляд Бібліотеки Академії наук, разом з якою вони обрамовували з двох боків головний, "червоний", корпус університету, утворюючи разом з ним завершений величний ансамбль, витриманий в стилі пізнього класицизму. В 1939 відкрито пам’ятник Т. Шевченку, а 1941 — Центральний державний музей Т. Шевченка.

Проведено значні роботи з упорядкування паркової зони вздовж схилів Дніпра. Набережна його почала вбиратися в граніт. Розширено мережу трамвайного та автобусного сполучення, освітлення вулиць міста. В 1936 відкрито стадіон "Динамо" на 25 тис. глядачів. Наступного року під схилами Черепанової гори почалося будівництво Республіканського стадіону, перерване в 1941.

(Сред інших подій міського життя варто відзначити початок тролейбусного сполучення та запуск першої АТС (1935), відкриття Музею українського образотворчого мистецтва та заснування Ботанічного саду АН УРСР, введення в дію нової радіостанції та першої черги теплоелектроцентралі (1936), створення Державного симфонічного оркестру УРСР та Ансамблю танцю УРСР (1937). Впродовж другої половими 30-х pp. у складі Академії наук з’явилися нові науково-дослідні інститути — археології, енергетики, органічної хімії. На початку 1941 стала до ладу Київська кіностудія науково-популярних фільмів.

/>

Комментарии запрещены.