Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Церковно-археологічний музей

Церковно-археологічний  музей

Археологічному товаристві було влаштовано Церковно-археологічний музей, у якому в 1898 налічувалося понад ЗО тис. експонатів. Наукові праці викладачів та співробітників цього закладу з 1860 друкувалися в щомісячних "Трудах Киевской духовной академии". Але при всьому її значенні провідним київським вищим навчальним закладом був університет св. Володимира. Пожвавленню наукової роботи в ньому сприяв початок видання в 1861 "Университетских известий" та при них "Сборника сочинений студентов". З початку 60-х pp. при університеті створюється кілька наукових товариств, нові кабінети та лабораторії, в 1885 в спеціально збудованому для неї корпусі починає працювати клініка, заснована ще 1848. Відкриття в Києві політехнічного інституту в серпні 1898 перетворило місто в центр інженерно-технічної освіти і сприяло подальшій концентрації в ньому викладачів і вчених відповідного профілю. Спорудженим його власних перших 6 корпусів завершено 1901.

До названих закладів необхідно додати також мистецькі навчальні установи, передусім Київське музичне училище (потім — ім. Р. Глієра), засноване 1868, Музично-дарматичну школу М. Лисенка (1904) та Київську малювальну школу М. Мурашка, відкриту 1875, на основі якої 1901 створено Київське художнє училище. У 1913 на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства відкрито консерваторію. Ці заклади започаткували в місті сучасну систему музичної, драматичної та художньої освіти. В 1866 засновано Міську публічну бібліотеку.

З розвитком вищої освіти пов’язано успіхи в царині філософії, гуманітарних та природничих наук. Київський ідеалізм християнсько-платонівського ґатунку П. Юркевича в середині XIX ст. репрезентував найвищий рівень спіритуалістичної думки в межах всієї Російської імперії. В ті ж роки в Києві видано ґрунтовні праці О. Новицького "Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований" у чотирьох частинах (1861 — 62) та чотиритомний "Философский лексикон" С. Гогоцького (1876) — першу в Російській імперії філософську енциклопедію.

Професор університету неолопбніанець О. Козлов 1885 почав видавати перший в Російській імперії філософський журнал "Философский трехмесячник". Наприкінці XIX — на початку XX ст. в університеті викладали такі блискучі різнопланові мислителі, як О. Гіля-ров, Г. Челпанов, С. Трубецькой, С. Булгаков та ін.

/>

Комментарии запрещены.