Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Доля Києва

Доля  Києва

На початку 1664 Ян II Казимір вже стояв під Глуховом на самому московському кордоні, але був змушений у важких зимових умовах зняти облогу. Між тим, користуючись відсутністю основних королівських сил, при активній підтримці з боку московського гарнізону Києва, навколо міста, а потім і по всьому Правобережжю розгорнулося потужне антипольське повстання. Поляки вдавалися до жорстоких каральних дій, які тільки розпалювали ненависть народу до них, що було на користь московським воєводам. Вони виставляли царя захисником православного народу і з Києва підтримували повсталих зброєю та боєприпасами.

На кінець 1665 і Польща, і Московська держава були виснажені багаторічною війною. 30 січня 1667 в селі Андрусово поблизу Смоленська укладено перемир’я на 13,5 роки. Лівобережжя визнавалося за Росією, Правобережжя — за Польщею, а Запоріжжя — під подвійним протекторатом обох держав, що фактично означало його незалежність як від Варшави, так і Москви.

Суперечливо вирішувалася доля Києва. Перші два роки він мав перебувати в розпорядженні московських воєвод для улагодження справ місцевої православної людності, а потім — бути переданим Польщі. Але Москва від Києва відступатися не збиралася і тому питання про статус міста виникав і в наступні роки. В березні 1670 в тому ж Андрусові підписано оновлені умови продовження перемир’я, за якими вирішення справи щодо Києва відкладалося па чотири роки. Але і на переговорах в Андрусові наприкінці 1674 розв’язати питання про статус Києва не вдалося і сторони роз’їхалися, тільки підтвердивши непорушність першого Андрусівського договору. В ці роки Річ Посполита вела важкі війни з Туреччиною і не мала можливості відновлювати боротьбу за Київ з Москвою.

Між тим поділ України по Дніпру викликав обурення і правобережного, і лівобережного козацтва. Обраний у січні 1666 гетьманом Правобережжя П. Дорошенко виступив і проти поляків, і проти російської!) самодержця. Розраховуючи на допомогу Туреччини, він визнав залежність від султана, але походи турецько-татарських військ призвели до остаточної руйнації всього, що ще залишалося на Поділлі та Правобережжі. В серпні — вересні 1677 величезна турецька армія взяла в облогу Чигирин, але до початку зими відступила.

/>

Комментарии запрещены.