Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Економічний та культурний розвиток Києва

Економічний  та культурний розвиток Києва

Економічний та культурний розвиток Києва, перетворення його на військово-адміністративний та комерційний центр Південно-Західного краю сприяли пожвавленню в ньому в першій чверті XIX ст. суспільно-політичного життя. Воно проходило у формах, типових для того часу, і було пов’язано з діяльністю масонських лож і таємних дворянських антиурядових товариств, що складалися у більшості з офіцерів.

Масонську організацю в Києві під назвою "Ложа об’єднаних слов’ян" засновано 1818. Характерним був вибір її назви, він відбивав прагнення освічених українців, поляків і росіян досягти порозуміння і виробити спільні ідейно-політичні засади. Концептуальним підґрунтям такого прагнення було слов’янофільство, сформоване як ідейна течія в Чехії на межі XVIII- XIX ст.

По закінченні наполеонівських війн почали виникати таємні товариства в російському офіцерському середовищі. В 1816 у Петербурзі утворився "Союз порятунку", а 1818 — пов’язаний з ним "Союз благоденства" у Москві. Того ж року до Києва на посаду начальника штабу 4-го корпусу 1-ї армії прибув член цих союзів генерал М.Ф. Орлов. Він влаштував тут філію "Союза благоденства", до якої, зокрема, ввійшли князь С.Г. Волконський, В.Л, Давидов та К.А. Охотников. У 1818 філію "Союзу благоденства" утворено в Тульчині, її очолив П.І. Пестель. Активну роль відігравав К.Ф. Рилєєв, який у 1817-21 служив на Україні і часто навідувався до Києва. З 1818 місто стало центром таємних зустрічей південних філій "Союзу благоденства". В 1821 "Союз благоденства" в Москві самоліквідувався, але невдовзі на базі його філій в Києві 1822 утворилося "Південне товариство", яке очолив П.І. Пестель. Його чотири з’їзди протягом 1822-25 відбулися в місті під час проведення Контрактового ярмарку.

"Південне" та "Північне" товариства готували збройний виступ па весну 1826, коли Олександр 1, як передбачалося, мав приїхати до Києва для участі у маневрах. Але його несподівана смерть у Таганрозі спричинила поспіхом підготовлений виступ Північного товариства в Петербурзі 14 (25) грудня 1825, який закінчився поразкою повсталих. За день до цього за доносом був заарештований П.І. Пестель і поліція в Україні почала розслідування справу таємних товариств. Ці обставини прискорили не підготовлений належним чином виступ 28 грудня 1825 Чернігівського полку, що містився у Василькові. Його командир СІ. Муравйов-Апостол планував заволодіти Києвом, але повсталі зазнали поразки поблизу сіл Устимівка і Ковалівка Васильківського повіту. Почалося царювання Миколи І.

/>

Комментарии запрещены.