Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Київський полковник

Київський  полковник

До Киева було відряджено загін у 2500 солдат і стрільців, з 12 мідними гарматами і 8 залізними піщалями, запасами пороху, ядер і свинцю. В місті планувалося збудувати потужну фортецю і створити запаси зброї, військової амуніції та харчів на випадок тривалої облоги.

Московських воєвод та ратних людей 23 лютого 1654 вітав у трьох верстах перед містом київський полковник П. Яненко-Хмельницький, племінник гетьмана, з двома сотнями козаків та міщан, а біля Золотих воріт та Софійського собору їх зустрічала решта населення міста. Після огляду старих укріплень, зокрема фортифікацій давньоруських часів, було прийнято рішення про необхідність будівництва нової фортеці в межах Верхнього міста з використанням валів і рвів часів Володимира — Ярослава. Впродовж першої половини 1654 поглиблено рви та зведено вали з дерев’яними стінами в межах Старого міста.

За умов Переяслівєької домовленості і так званих "березневих" 1654 статей, які їх конкретизували, в містах, що перейшли під царя разом з усією Придніпровською Україною та Східним Поділлям, зберігалося традиційно самоврядування. Київ залишався при магдебурзькому праві, що навесні 1654 підтверджено спеціальною царською грамотою. За містом зберігалися всі раніше надані торговельні та інші привілеї. Кияни мали сплачувати царському воєводі на утримання гарнізону і фортифікаційні роботи приблизно стільки ж, як і польському. Але з урахуванням розорення, яке зазнало місто під час війни, воно звільнялося від с плати податків на 10 років. Все це було спрямовано на те, щоб привернути киян на бік царя. Олексій Михайлович підтвердив також всі права, привілеї і володіння православних установ і спеціальною грамотою від 11 серпня заборонив царському воєводі в Києві втручатися в справи духовенства, повідомивши про це також гетьмана. Таким чином, з 1654 Київ, зберігаючись як самоврядне місто з магдебурзьким правом, опинився під подвійною юрисдикції ні гетьмана та царського воєводи, який з гарнізоном укріпився у Верхньому місті.

Б. Хмельницький помор 27 липня 1657. Після гострої боротьби між різними групами козацької старшини, у вересні 1657 гетьманом України став І. Виговський. який протримав у своїх руках булаву до осені 1659. На час смерті Б. Хмельницького він цілком визначився у своїй позиції щодо розриву з Московським царством.

/>

Комментарии запрещены.