Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Мала Житомирська вулиця

Мала  Житомирська вулиця

Проходить від Незалежності майдану до Володимирського проїзду між Софійською площею та Михайлівською площею. Є частиною старовинного міського Житомирського шляху, що включав також Велику Житомирську вулицю та Артема вулицю. До спорудження комплексу "Присутственних місць" (1857) вони складали суцільну магістраль, після чого М. Ж. в. відокремилася й отримала сучасну назву (у 1963-90 носила ім’я більшовицького діяча П.П. Постишева).

Значною мірою зберігла забудову другої половини XIX — початку XX ст., яка репрезентує різноманітні архітектурні напрямки — від класицизму до модерну, а також нагадує про видатних історичних осіб. У садибі № 14 можна бачити одноповерховий з підвалом пізньокласичний особняк (1858), пізніше поряд з ним споруджено чотириповерховий прибутковий флігель (архітектор М.О. Вишневський, 1898- 1900). Вони належали корінникові іконописної майстерні О.І. Мурашку, тут жив його син О.О. Мурашко — відомий український живописець і педагог.

За допомогою художнього візерунку лицьової цегли декоровано будинки № 3 ( архітектор Г.П. Позняков, 1893-94; у дворі садиби містяться лазні кінця XIX ст.), № 13/10 (М.М. Гарденій, 1896; зберігся оригінальний металевий навіс над входом) та № 19 (П.І.Спар-ро, 1879). Садибою № 17 володів капітан В.М. Миклухо-Маклай — браг антрополога і мандрівника М.М. Миклухо-Маклая, герой Цусимської морської битви, на його замовлення архітектор М.Г. Артинов надбудував над первісною двоповерховою спорудою ще два поверхи з еркерами в необароковій стилістиці (1897). Чільна забудова садиби № 20 витримана в стилі "ренесанс" (архітектор М.М. Гарденій, 90-і pp. XIX ст.), тут на початку XX ст. містилося правління Київського відділення Товариства поширення освіти між євреями в Росії. Будинок № 12 (1913-14) оформлено в стилі модерн і прикрашено скульптурними деталями й барельєфною композицією, в нілму мешкав академік Б.М. Бабій. Наявний фасад чільного будинку № 7 також оздоблено елементами модерну, але основа забудови садиби складалася в середині XIX ст.; 1868 тут розпочало діяльність Київське відділення Російського музичного товариства. У будинку № 10 (1969) жили балетмейстер П.П. Вірський та архітектор Є.О. Мари пченко.

/>

Комментарии запрещены.