Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Мала Житомирська вулиця

Мала  Житомирська вулиця

Проходить від Незалежності майдану до Володимирського проїзду між Софійською площею та Михайлівською площею. Є частиною старовинного міського Житомирського шляху, що включав також Велику Житомирську вулицю та Артема вулицю. До спорудження комплексу "Присутственних місць" (1857) вони складали суцільну магістраль, після чого М. Ж. в. відокремилася й отримала сучасну назву (у 1963-90 носила ім’я більшовицького діяча П.П. Постишева).

Значною мірою зберігла забудову другої половини XIX — початку XX ст., яка репрезентує різноманітні архітектурні напрямки — від класицизму до модерну, а також нагадує про видатних історичних осіб. У садибі № 14 можна бачити одноповерховий з підвалом пізньокласичний особняк (1858), пізніше поряд з ним споруджено чотириповерховий прибутковий флігель (архітектор М.О. Вишневський, 1898- 1900). Вони належали корінникові іконописної майстерні О.І. Мурашку, тут жив його син О.О. Мурашко — відомий український живописець і педагог.

За допомогою художнього візерунку лицьової цегли декоровано будинки № 3 ( архітектор Г.П. Позняков, 1893-94; у дворі садиби містяться лазні кінця XIX ст.), № 13/10 (М.М. Гарденій, 1896; зберігся оригінальний металевий навіс над входом) та № 19 (П.І.Спар-ро, 1879). Садибою № 17 володів капітан В.М. Миклухо-Маклай — браг антрополога і мандрівника М.М. Миклухо-Маклая, герой Цусимської морської битви, на його замовлення архітектор М.Г. Артинов надбудував над первісною двоповерховою спорудою ще два поверхи з еркерами в необароковій стилістиці (1897). Чільна забудова садиби № 20 витримана в стилі "ренесанс" (архітектор М.М. Гарденій, 90-і pp. XIX ст.), тут на початку XX ст. містилося правління Київського відділення Товариства поширення освіти між євреями в Росії. Будинок № 12 (1913-14) оформлено в стилі модерн і прикрашено скульптурними деталями й барельєфною композицією, в нілму мешкав академік Б.М. Бабій. Наявний фасад чільного будинку № 7 також оздоблено елементами модерну, але основа забудови садиби складалася в середині XIX ст.; 1868 тут розпочало діяльність Київське відділення Російського музичного товариства. У будинку № 10 (1969) жили балетмейстер П.П. Вірський та архітектор Є.О. Мари пченко.

/>

Комментарии запрещены.