Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Міжнародна арена

Міжнародна  арена

Відтоді кілька давньослов’янських поселень в районі історичного центру сучасного Киева (на Замковій горі, Щекавиці, в районі Львівської площі, на підвищеннях Подолу) почали перетворюватися на місто, князі якого протягом IX-X ст. об’єднали східнослов’янські племена на величезній території — від Балтійського до Чорного морів, підкоривши ряд інших народів і племен.

У першій половині IX ст. слов’янська держава і столицею в Києві виходить на міжнародну арену. Не виключено, що до захоплення міста варязькою дружиною князя Олега в 882 тут зберігалася місцева слов’янська династія Києвичів. Князь Аскольд, який в 860 організував похід на Константинополь і прийняв після цього хрещення, міг бути її останнім представником. Головним городищем на Київських горах у ті часи було те, що займало Киселівку, яка до другої чверті x ст. зв’язувалася з Андріївською горою та всім Старокиївським плато вузькою перетинкою. Ймовірно, за часів Ігоря вона була прорізана Борччевим. Скоріше за все "град Кия" розміщувався на Киселівці, тоді як впродовж майже всього І тисячоліття Старокиївська гора була зайнята величезним могильником, що оточував потужне, з валом і ровом, капище. Були городища і на Щеки ці та на Юрковиці (Лисій горі). Розташоване серед могильника останнє, скоріше за все, було укріпленим святилищем, відомим з літописів як Капич. Серед інших капищ варто зазначити святилище Перуна на пагорбі над Дніпром, на місці сучасного будинку Міністерства закордонних справ та святилище богині смерті — "Баби", яке, мабуть, розташовувалося серед могильника на пагорбі нинішньої Кирилівської церкви. Інші язичницькі святилища відомі на торжищі Подолу (Велеса), над р. Глчбочч-цею з боку Щекавиці, в Святошчні тощо.

Можна припускати, що ще в язичницькі часи навколо Києва, на Лук’янівці і Дорогожччах, в заплаві р. Либідь, на Клові та Печорську, існували сільськогосподарські поселення. Одне і них — Берестові" розташовувалося в районі нинішнього Вічної Славч парку. Мабуть, там ще з IX ст. містилася заміська князівська резиденцій, десь поблизу Олег вбив Аскольда, похованого саме тут.

/>

Комментарии запрещены.