Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Національний драматичний театр ім. І. Франка

Національний  драматичний театр ім. І. Франка

(Пл. І. Франка, 3). Один з провідних укр. драматичних театрів. Заснований 1920 у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи митців першого театру Української Радянської Республіки імені Т.Г. Шевченка. Фундаторами були Г. Юра, А. Бучма, М. Крушельницький та ін. Пізніше до театру прийшли Д. Мілю-тенко, О. Юра-Юрський, Є. Коханенко, С. Семдор, Г. Борисоглібська, С. Тобілевич, П. Нятко, Ф. Барвінська, В. Варецька та ін. Невдовзі після заснування театру йому було присвоєно ім’я І. Франка. В 1920- 23 театр виступав у різних містах України (Вінниця, Черкаси, Кам’янець-Подільський), 1923-26 — у Харкові, з 1926 — у Києві, в приміщенні, яке займає нині.

Будинок цей споруджено 1898 (архітектори Г. Шлейфер, Е. Брадтман та Л. Гінзбург) на місці, де було озеро, на землі, що належала професору медицини Київ, ун-ту Ф. Мерінгу, який згодом продав землю міському будівельному товариству. Виникла ідея побудувати на місці осушеного озера театральну споруду. Будівництво консультував, а потім орендував збудоване театральне приміщення на 12 років відомий антрепренер М. Соловцов. Його трупа російської драми з 1891 працювала в театрі Бергонье (нині приміщення Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки). Відкриття першого сезону театру "Соловцов" (таку назву дістала як трупа М. Соловйова, так і нова будівля) відбулася 11 жовтня 1898. Спорудження театру коштувало 270 тисяч рублів.

В 1919 театр "Соловцов" націоналізовано й перейменовано на "Другий державний театр Української Радянської Республіки їм. В.І. Леніна", 1924-26 тут працював театр "Березіль". В 1959-60 приміщення театру реконструйовано, надбудовано третій поверх (архітектор В. Колчинський).

В 1920-61 театральний колектив очолював Г. Юра. Гордістю театру є імена Н. Ужвій, А. Бучми, П. Нятко, Ю. Шумського, М. Крушельницького (в 1954-61 — головний режисер), О. Кусенко, А. Гашинського, В. Цимбаліста, Н. Копержинської, В. Добровольського, Є. По-номаренка, М. Яковченка, Л. Комарецької і багатьох ін. авторів. Тут творили сценографи А. Петрицький, М. Драк, В. Меллер, Б. Ердман, М. Уманський, Д. Лідер. Нині головним художником театру с А. Александрович-Дочевський, Зі сцени звучала музика М. Верикі-вського, П. Майбороди, І. Поклада. В 1978-2001 театр очолював С. Данченко, з 2001 — Б.С. Ступка. Репертуар театру (28 вистав) — все розмаїття національної і світової класичної драматургії. На його сцені йшли твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Котля-ревського, І. Карпенка-Карого. \1. Старицького, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Микитенка, М. Куліша, І. Кочерги. Л. Первомайського, О. Корнійчука, В. Шекспі-ра, Лопе де Вега, Шолом Алейхема, Б. Шоу, О. Пушкіна, М. Горького, А. Чехова, М. Булгакова та багатьох ін. авторів. З мистецтвом театру знайомі глядачі цілої низки країн світу. Театр має статус національного.

/>

Комментарии запрещены.