Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Національний драматичний театр ім. І. Франка

Національний  драматичний театр ім. І. Франка

(Пл. І. Франка, 3). Один з провідних укр. драматичних театрів. Заснований 1920 у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи митців першого театру Української Радянської Республіки імені Т.Г. Шевченка. Фундаторами були Г. Юра, А. Бучма, М. Крушельницький та ін. Пізніше до театру прийшли Д. Мілю-тенко, О. Юра-Юрський, Є. Коханенко, С. Семдор, Г. Борисоглібська, С. Тобілевич, П. Нятко, Ф. Барвінська, В. Варецька та ін. Невдовзі після заснування театру йому було присвоєно ім’я І. Франка. В 1920- 23 театр виступав у різних містах України (Вінниця, Черкаси, Кам’янець-Подільський), 1923-26 — у Харкові, з 1926 — у Києві, в приміщенні, яке займає нині.

Будинок цей споруджено 1898 (архітектори Г. Шлейфер, Е. Брадтман та Л. Гінзбург) на місці, де було озеро, на землі, що належала професору медицини Київ, ун-ту Ф. Мерінгу, який згодом продав землю міському будівельному товариству. Виникла ідея побудувати на місці осушеного озера театральну споруду. Будівництво консультував, а потім орендував збудоване театральне приміщення на 12 років відомий антрепренер М. Соловцов. Його трупа російської драми з 1891 працювала в театрі Бергонье (нині приміщення Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки). Відкриття першого сезону театру "Соловцов" (таку назву дістала як трупа М. Соловйова, так і нова будівля) відбулася 11 жовтня 1898. Спорудження театру коштувало 270 тисяч рублів.

В 1919 театр "Соловцов" націоналізовано й перейменовано на "Другий державний театр Української Радянської Республіки їм. В.І. Леніна", 1924-26 тут працював театр "Березіль". В 1959-60 приміщення театру реконструйовано, надбудовано третій поверх (архітектор В. Колчинський).

В 1920-61 театральний колектив очолював Г. Юра. Гордістю театру є імена Н. Ужвій, А. Бучми, П. Нятко, Ю. Шумського, М. Крушельницького (в 1954-61 — головний режисер), О. Кусенко, А. Гашинського, В. Цимбаліста, Н. Копержинської, В. Добровольського, Є. По-номаренка, М. Яковченка, Л. Комарецької і багатьох ін. авторів. Тут творили сценографи А. Петрицький, М. Драк, В. Меллер, Б. Ердман, М. Уманський, Д. Лідер. Нині головним художником театру с А. Александрович-Дочевський, Зі сцени звучала музика М. Верикі-вського, П. Майбороди, І. Поклада. В 1978-2001 театр очолював С. Данченко, з 2001 — Б.С. Ступка. Репертуар театру (28 вистав) — все розмаїття національної і світової класичної драматургії. На його сцені йшли твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Котля-ревського, І. Карпенка-Карого. \1. Старицького, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Микитенка, М. Куліша, І. Кочерги. Л. Первомайського, О. Корнійчука, В. Шекспі-ра, Лопе де Вега, Шолом Алейхема, Б. Шоу, О. Пушкіна, М. Горького, А. Чехова, М. Булгакова та багатьох ін. авторів. З мистецтвом театру знайомі глядачі цілої низки країн світу. Театр має статус національного.

/>

Комментарии запрещены.