Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Національний театр російської драми ім. Лесі Українки

Національний  театр російської драми ім. Лесі Українки

(Вул. Б. Хмельницького, 5). Розташований в історичній частині міста на розі вулиць Путикінської та Б. Хмельницького в будівлі, відомій киянам з 1875 як "Дім Бергоиьє". Саме в цьому будинку в жовтні 1926 почав працювати Київський держ. рос. драматичний театр (нині — Нац. театр російської драми ім. Лесі Українки). За роки своєї художньої діяльності він здобув велику популярність і любов пересічного глядача, прославився яскравими виставами, акторськими і режисерськими індивідуальностями. Стали легендою "Камінний господар" Лесі Українки у постановці К. Хохлова за участю М. Романова, ГО. Лаврова, М. Стрєлкової, "Живий труп" Л. Толстого з неповторними Ф. Протасовим, М. Романовим, "Моральність пані Дульської" Г. Запольської та "Дерева вмирають стоячи" А. Касоні з блискучим дуетом Є. Опалової та В. Халатова, "Ходіння по муках" за О. Толстим з неперевершеним образом російського офіцера-інтелігента Рощипа у виконанні Ю. Лаврова, "Таке кохання" П, Когоута з Олександрою Смоляровою, "Варшавська мелодія" Л. Зоріна з А. Роговцевою в ролі Гелени, "Добряки" Л. Зоріна з В. Добро-вольським, Ю. Мажугою, М. Швідлер, "Насмішкувате моє щастя" Л. Малюгіна з першокласними акторськими роботами М. Рушковського, В. Єзепова, Л. Ка-дочиикової, А. Роговцевої, С. Филимонова, О. Парри, І. Павлової, "Переможниця" О. Арбузова та "Тема з варіаціями" С. Альошина з В. Заклунною.

Крім них, у різні часи на сцену театру виходили актори, які, почавши свій творчий шлях саме тут, професійно змужніли на підмостках Москви та Санкт-Петербурга. Це — Л. Добржанська, О. Борисов, П. Лучпекаєв, К. Лавров. Посічиювниками вистав були К. Хохлов, Г. Товстоногов, Д. Алексідзе, В. Неллі, М. Соколов, I. Молостова, Л. Варпаховський.

У 1941 на честь 70-річчя від дня народження Лесі Українки театру було присвоєне її ім’я. В 1966 у зв’язку з 40-річчям від дня заснування театр отримав звання "академічний", а 1994 — статус "національний". Цього ж року театр очолив визначний режисер М. Рєзни-кович. Під його керівництвом розпочалося нове, творчо насичене життя театру. Вистави останніх років — "Історія однієї пристрасті" за Г. Джеймсом, "Школа скандалу" Р. Шерідана, "Тойбеле та її демон" І. Башевіса Зінгера, "Справжній чоловік на початку тисячоліття…" Т. Дорста, "Осінні скрипки" І. Сургучова, "Розлучення по-російські" Н. Птушкіної, "Пані міністерша" Б. Нушича, "У полоні пристрастей" ("Камінний господар") Лесі Українки широко відомі не тільки в Києві, але й в Україні.

Театр постійно звертається до творів російської класичної драматургії. З великим успіхом поставлено вистави "Шалені гроші" О.М. Островського, "Кохання студента" Л. Андреева, "Ревізор" М.В. Гоголя. За останні роки театр брав участь у кількох престижних міжнародних театральних фестивалях, зокрема у Торунів (Польща, 1998) та Санкт-Петербурзі (Росія, 2002). Він вміло поєднує у своїй творчій діяльності традиції й новаторство, йому не чужі пошуки, експерименти та водночас відданість принципам великої реалістичної сценічної школи Станіславського.

Нині трупа театру разом зі складом професійної студії молодих артистів нараховує бл. 80 чол. Серед них понад 20 народних артистів України, зокрема Ю. Мажута, В. Заклунна, Т. Назарова, О. Смолярова, Л. Яремчук, І. Дука, Д. Бабаев, Б. Вознюк, Л. Кадочникова, М. Швідлер, Г. Ніколаєва, А. Пазенко, 19 заслужених артистів України, серед них — О. Кульчиць-ка, О. Треповський, Ю, Гребельник, Н. Кудря, В. Сарайкін, Н. Ніжерадзе, О. Комаров, О. Сумська, О. Бондаренко, А. Осинська, Д. Савченко та ін.

/>

Комментарии запрещены.