Історична місцевість і житловий масив у північній частині Києва, між Дніпром і низкою озер, що утворилися на місці колишньої р. Почайни. В цій місцевості, на берегу Почайни, у І ст. до н.е.- II ст. та у VI-VII ст. існувало давньослов’янське поселення. Назва походить від давньоруського "оболонь" ("болонь", "болонбє") – річкова заплава, прирічні луки, що заливаються весняним паводком. Згадується в давньоруських літописах у статтях 1151, 1161, 1169 і 1174 у зв’язку з бойовими діями північніше Києва під час князівських міжусобиць. До XX ст. використовувалася переважно як місце сіножатей. У 1911 туч- влаштовано Куренівський аеродром. З початком застосування техніки гідронамиву 1970 на О. почалося будівництво пром. зони, 1972 – житлового масиву, забудованого впродовж наступних років переважно типовими для радянської архітектури того часу панельними 9- та 16-повер-ховими будинками. У 90-х pp. ближче до Дніпра забудову продовжено будинками підвищеного комфорту.