Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Печери київські

Печери  київські

(Підземний Київ) — підземні антропогенні комплекси та окремі печери, які існують на всій території давнього міста та його околиць, від Кирилівської церкви на півночі до Церковщини (Гнилецькі печери) на півдні. Печерні комплекси переважно викопано на схилах гір та ярів дерев’яними лопатами в товщі лесового грунту. В Києві відомо понад 250 печер різного часу, розміру та призначення. Перші згадки про них зустрічаються в давньоруському літописі (печерка Іларіона), Київському патерику (Варязька печера). Про них згадують численні середньовічні автори (О. Гваньїні, С. Сарніцій, Е. Лясота, А. Кальнофойський Г. Боплан, П. Алепський). Відома спеціальна праця І. Гербінія латинською- мовою "Київ підземний" (1674). В 1617 виявлено печеру схимника під час пониження гори Уздихальниця над сучасним Андріївським узвозом з написом на стінці. Найбільш відомі Ближні та Дальні печери Києво-Печерського монастиря, а також печери Звіринецькі, Китаївські, Гнилецькі, на Вчдубичах, поблизу Кирилівської церкви та Аскольдової могили, на подвір’ї Національного заповідника ‘Софія Київська та Михайлівського Золотоверхого монастиря. Переважно ці комплекси пов’язувалися з заснуванням перших монастирів та оборонним будівництвом. Найбільш давньою печерою вважається Смородинська на Смородинському узвозі.

З 1990 планомірною розвідкою, дослідженням та музеїфікацією печер, в першу чергу печерних монастирів, займається спеціалізований відділ "Київ підземний" Музею історії міста Києва, який здійснив стаціонарні архітектурно-археологічні дослідження Звіри-нецьких та Гнілецьких печер, обстежив підземелля у Верхньому місті, Печерську, Видубичах, Китаєві, Щекавиці, Смородинському яру тощо. Повністю відре-ставровапо й підготовлено для відвідування Звіринецькі печери (див. Звіринець).

/>

Комментарии запрещены.