Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Печери київські

Печери  київські

(Підземний Київ) — підземні антропогенні комплекси та окремі печери, які існують на всій території давнього міста та його околиць, від Кирилівської церкви на півночі до Церковщини (Гнилецькі печери) на півдні. Печерні комплекси переважно викопано на схилах гір та ярів дерев’яними лопатами в товщі лесового грунту. В Києві відомо понад 250 печер різного часу, розміру та призначення. Перші згадки про них зустрічаються в давньоруському літописі (печерка Іларіона), Київському патерику (Варязька печера). Про них згадують численні середньовічні автори (О. Гваньїні, С. Сарніцій, Е. Лясота, А. Кальнофойський Г. Боплан, П. Алепський). Відома спеціальна праця І. Гербінія латинською- мовою "Київ підземний" (1674). В 1617 виявлено печеру схимника під час пониження гори Уздихальниця над сучасним Андріївським узвозом з написом на стінці. Найбільш відомі Ближні та Дальні печери Києво-Печерського монастиря, а також печери Звіринецькі, Китаївські, Гнилецькі, на Вчдубичах, поблизу Кирилівської церкви та Аскольдової могили, на подвір’ї Національного заповідника ‘Софія Київська та Михайлівського Золотоверхого монастиря. Переважно ці комплекси пов’язувалися з заснуванням перших монастирів та оборонним будівництвом. Найбільш давньою печерою вважається Смородинська на Смородинському узвозі.

З 1990 планомірною розвідкою, дослідженням та музеїфікацією печер, в першу чергу печерних монастирів, займається спеціалізований відділ "Київ підземний" Музею історії міста Києва, який здійснив стаціонарні архітектурно-археологічні дослідження Звіри-нецьких та Гнілецьких печер, обстежив підземелля у Верхньому місті, Печерську, Видубичах, Китаєві, Щекавиці, Смородинському яру тощо. Повністю відре-ставровапо й підготовлено для відвідування Звіринецькі печери (див. Звіринець).

/>

Комментарии запрещены.