Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Перемога радянських військ на Курській дузі

Перемога  радянських військ на Курській дузі

Перемога радянських військ на Курській дузі в липні 1943 створила умови для наступу сил Червоної армії на Україні. На кінець вересня 1943 700-кіломет-ровим фронтом вони вийшли на лінію Дніпра — від Гомеля до Запоріжжя. Німці створили потужну лінію оборони вздовж високого правого берега Дніпра, так званий "Східний вал", центральною ланкою якого був Київ. Гітлер поклявся, що радянські війська ніколи не просунуться західніше Дніпра, який стане східним кордоном рейху. Але війська І Українського фронту під командуванням генерала армії М.Ф. Батуті на, що вийшли в районі Києва до Дніпра наприкінці вересня 1943, форсували його в кількох місцях. 29 вересня визволено Дарницю. На ЗО вересня Червона армія мала на правому березі Дніпра поблизу Києва вже 9 плацдармів. Не всі з них вдалося в наступні дні втримати, але на двох найважливіших — Лютезькому північніше Києва і Букринському біля Канєва — вдалося міцно закріпитися.

Спочатку як основний розглядався Букринський плацдарм, де почали зосереджуватися сили 40, 27 і З гвардійської танкової армій. Але наступальні операції, здійснені з нього за наказом Ставки 12-15 і 21-23 жовтня, вагомих результатів не дали. Німці створили в цьому районі потужну оборону, а невеликі розміри Букринського плацдарму та пересічена місцевість заважали розгортанню військової бронетехніки. Між тим 38-й армії, що діяла північніше Київа, вдалося значно розширити Лютезький плацдарм. Тому було прийнято рішення завдати головного удару саме з цього плацдарму, для чого туди потайки від німців було перекинуто 3 танкову армію та артилерію резерву Головнокомандування.

1 листопада з метою дезорієнтувати ворога радянські війська почали наступальні дії з Букринського плацдарму, водночас готуючись несподівано завдати головний удар на півночі. З листопада, після потужної артпідготовки, в якій взяло участь понад 2 тисяч гармат, важких мінометів і 500 реактивних установок "Катюш", під прикриттям літаків II повітряної армії, сили 5-го гвардійського танкового корпусу та 38-ої армії в районі Лютезького плацдарму прорвали оборону противника і заглибилися на 5-12 км, охоплюючи Київ з заходу. Наступного дня в бій введено 3-ю гвардійську танкову армію та 1-й гвардійський кавалерійський корпус. У другій половині дня 5 листопада радянські війська, просуваючись західними передмістями Киева, перетнули траси, що вели на Житомир та Білу Церкву, і 6 листопада зайняли Васильків. В ніч з 5 на 6 листопада першими в Київ, з боку Вишгорода та Куренівки, ввійшли бійці 51-го стрілецького корпусу, тоді як з заходу, Брест-Литовським шосе в місто вступила 22 танкова бригада. 6 листопада 1943 в ЗО хвилин на першу ночі над Києвом замайорів червоний прапор.

/>

Комментарии запрещены.