Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Трапезна давньоруська (XII-XVI ст.)

Трапезна  давньоруська (XII-XVI ст.)

Перша з мурованих монастирських трапезних, відомих на Русі (вул. Січневого повстання, 21). Споруджена в 1108 коштом мінського князя Гліба Всеславича, якого було ув’язнено в Києві. Як свідчить літописна стаття 1110, її верх був увінчаний хрестом, отже, всередині була й церква. Майстри, що її зводили, очевидно, згодом брали участь у спорудженні Михайлівської Золотоверхої церкви, закладеної саме у рік завершення трапезної. Вона витримала два значних землетруси (1196 та 1230), але після монгольської навали була занедбана і являла собою руїну. З нотаток Мартіна Груневега можна зрозуміти, що в 1584 її стіни ще стояли. Про це ж свідчать і знайдені тут монети XIV-XV ст.

Фундаменти трапезної відкрито 1984 В.О. Харламовим у сквері на південний захід від Успенського собору і досліджено протягом 1985-86, у 1991 та 2000. Споруда – майже квадратна в плані (приблизно 17 на 17 м). Простежуються чотири будівельні періоди, які відповідають стадіям первісної побудови та ремонтів (неймовірно після сильних землетрусів, особливо 1230). Техніка кладки стін – порядова, без використання бутового каменю. Ширина стін – бл. 0,9 м, глибина залягання фундаментів – 1,35 м. Плінфа первісного об’єму гарної якості, головним розміром 4×24-26×28-31 см. На торцях багатьох цеглин є опуклі знаки у вигляді окремих утер і цілих слів. Розчин – цем’янковий.

Розкопані залишки дають уявлення про планування нижнього поверху, в якому, очевидно, містилася поварня. Другий поверх складався з трапезної палати та церкви (або відокремленого вівтаря). Про це свідчать зокрема, знайдені уламки фресок та керамічних полив’яних плиток підлоги, залишки покрівельного свинцю тощо. За конфігурацією фундаментів можна простежити основу підбанного квадрата, в кутах якого на верхньому поверсі, очевидно, містилися чотири стовпи, що підтримували баню. Архітектура Печерської трапезної оригінальна і не має прямих аналогій у тогочасному зодчестві Київської Русі.

/>

Читайте так же:

    • 13.08.2017
      Політична боротьба

      Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації...
      [Читать далее]

    • 13.08.2017
      Дзвіниця Дальніх печер

      Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно,...
      [Читать далее]

    • 13.08.2017
      Вступ

      На початок XX ст. Київ в архітектурному відношенні являв собою одне з найкрасивіших міст Російської імперії та Європи. Його споруди відзначалися...
      [Читать далее]

    • 12.08.2017
      Довга та яскрава історія

      Київ широковідомий своїми унікальними пам’ятками. Серед них археологічні та архітектурні, історичні та мистецькі, містобудівні та ландшафтні....
      [Читать далее]

    Комментарии запрещены.