Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Трапезна давньоруська (XII-XVI ст.)

Трапезна  давньоруська (XII-XVI ст.)

Перша з мурованих монастирських трапезних, відомих на Русі (вул. Січневого повстання, 21). Споруджена в 1108 коштом мінського князя Гліба Всеславича, якого було ув’язнено в Києві. Як свідчить літописна стаття 1110, її верх був увінчаний хрестом, отже, всередині була й церква. Майстри, що її зводили, очевидно, згодом брали участь у спорудженні Михайлівської Золотоверхої церкви, закладеної саме у рік завершення трапезної. Вона витримала два значних землетруси (1196 та 1230), але після монгольської навали була занедбана і являла собою руїну. З нотаток Мартіна Груневега можна зрозуміти, що в 1584 її стіни ще стояли. Про це ж свідчать і знайдені тут монети XIV-XV ст.

Фундаменти трапезної відкрито 1984 В.О. Харламовим у сквері на південний захід від Успенського собору і досліджено протягом 1985-86, у 1991 та 2000. Споруда — майже квадратна в плані (приблизно 17 на 17 м). Простежуються чотири будівельні періоди, які відповідають стадіям первісної побудови та ремонтів (неймовірно після сильних землетрусів, особливо 1230). Техніка кладки стін — порядова, без використання бутового каменю. Ширина стін — бл. 0,9 м, глибина залягання фундаментів — 1,35 м. Плінфа первісного об’єму гарної якості, головним розміром 4×24-26×28-31 см. На торцях багатьох цеглин є опуклі знаки у вигляді окремих утер і цілих слів. Розчин — цем’янковий.

Розкопані залишки дають уявлення про планування нижнього поверху, в якому, очевидно, містилася поварня. Другий поверх складався з трапезної палати та церкви (або відокремленого вівтаря). Про це свідчать зокрема, знайдені уламки фресок та керамічних полив’яних плиток підлоги, залишки покрівельного свинцю тощо. За конфігурацією фундаментів можна простежити основу підбанного квадрата, в кутах якого на верхньому поверсі, очевидно, містилися чотири стовпи, що підтримували баню. Архітектура Печерської трапезної оригінальна і не має прямих аналогій у тогочасному зодчестві Київської Русі.

/>

Комментарии запрещены.