Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вознесенська церква на Деміївці

Вознесенська  церква на Деміївці

(Проспект 40-річчя Жовтня, 54). Колишнє приміське село Деміївка, незважаючи на порівняно значні розміри і населення, тривалий час не мала власної церкви. Тільки на початку 80-х pp. XIX ст. вирішено спорудити у селі парафіяльний православний храм. Значну пожертву на його зведення надав Київський цукровий завод на Деміївці. У 1882-83 тут збудовано дерев’яну церкву Вознесіння. Основний об’єм був перекритий приземкуватим шатром, яке завершувалося маківкою на гранчастому барабані, з заходу до цього об’єму? прилучалася шатрова дзвіниця, ще одна маківка вінчала вівтарну частину. В 1900 відбулася значна реконструкція храму за проектом архітектора Є.Ф. Єрмакова. Головне шатро піднято на гранчастому барабані, влаштовано хори, значно подовжено західну частину і над притвором споруджено нову шатрову дзвіницю. Тоді ж церкву обкладено цеглою й декоровано у псевдо-російському стилі: барабан прикрашено кокошниками, вікна оздоблено лиштвою. 25 липня 1907 у Вознесенській церкві вінчалася Леся Українка з К.В. Квіткою.

У 1910 східну частину церкви розширено, у січні 1911 освячено новий приділ на честь св. Василя Вели кого. У 1922 церкву частково передано Українській православній автокефальній церкві, для української громади влаштовано окремий боковий вівтар, для чого церкву деякою мірою реконструйовано. Українську парафію розпущено 1933, храм залишався у користуванні громади синодальної орієнтації, яка само розпустилася у 1935. Після цього церкву закрили і надали приміщення "для громадських потреб", дзвіницю знесли (нині храм користується новою дзвіницею, відбудованою у 90-х pp. XX ст.). Під час нацистської окупації церкву було відкрито. Нині — діючий храм Української православної церкви Московського патріархату.

/>

Комментарии запрещены.