Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Вступ

Вступ

Новий золотоординський хан Тимур-Кутлут підступив до Києва, і місто змушено було відкупитися великою на той час сумою — 300 карбованцями. Однак татарську загрозу цим усунуто не було. На початку XV ст. Золота орда тимчасово відродилася під проводом Єдигея, який 1416 здійснив напад на місто, пограбував навколишні монастирі і Поділ, але замком оволодіти не зміг.

Після Івана Борисовича Вітовт у Києві поставив та зняв кілька намісників і князів, зокрема сина Володимира Ольгердовича — Олелька (Олександра). В 1422 останнього було усунуто і місто знаходилося під безпосередньою владою великого князя. Мабуть, в ці роки Київ отримав магдебурзьке право внутрішнього самоврядування, наявність якого передбачало цехову за західно-європейським зразком організацію ремесла.

Після смерті Вітовта в Литовсько-Руській державі почалась тривала боротьба, під час якої Київ спочатку перебував під владою Свидригайла, визнаного в 1432 великим князем. Наступного року в місті відновлено, паралельно з Московською, митрополію для православних Великого князівства Литовського. Між тим невдовзі Свидригайло зазнав поразки і при черговому перерозподілі земель києвським князем 1441 визнано Олелька Володимировича.

Князювання Олелька Володимировича, що тривало до його смерті в 1454, сприяло розвитку Києва і всього Середнього Придніпров’я. Одружений па дочці великого князя Московського Василя І Анастасії, він перебував у добрих взаєминах з великим князем Литовським Казимиром і королем польським Владиславом, розвивав транзитну торгівлю між портовими центрами Криму (Сугдея — Судак, Кафа — Феодосія) та північними містами — Новгородом, Твер’ю тощо. Таку політику продовжував і його сип та спадкоємець Семеон Олелькович (1454-70). За його часів остаточного оформлення дістала Київська митрополія, відроджена в межах українсько-бєларуських земель. Також проведено великі ремонтні та будівельні роботи в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, в Михайлівському Золотоверхому соборі та храмі Спаси на Берестові, неподалік від якого, як і в давньоруські часи, знаходилася укріплена заміська князівська резиденція.

/>

Комментарии запрещены.