Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Анатомічний театр

Анатомічний  театр

У перші роки свого існування університет розміщувався на Печерську, 1842 перейшов у збудований для нього великий корпус по вул. Володимирській. Поруч з ним на пустирі, глибоких ярах і голих пагорбах 1839 закладено Ботанічний сад в якому в 1846- 49 споруджено оранжерейний комплекс для колекції субтропічних та тропічних рослин. У 1845 при університеті відкрито Астрономічну обсерваторію, 1853

Першим ректором університету був М.О, Максимович, вчений енциклопедичних знань, під керівництвом якого тут 1834 створено "Тимчасовий комітет по дослідженню старожитностей". До нього було залучено майже всіх тогочасних київських дослідників старовини, зокрема М. Берлінського, С. Зеновича, І. Даниловича, С. Оранського, В. Циха. Одним з наслідків діяльності цього комітету було створення при університеті 1837 Музею старожитностей. З початком роботи "Тимчасового комітету…" вивчення старожитностей Києва і Наддніпрянської України набуло систематичного характеру.

Освітньо-культурне житій Києва у 30 х pp. позначено також розвитком середньої освіти. Так, 1836 відкрито Другу гімназію, 1852 — Кадетський корпус, який давав середню військову освіту, 1838 засновано Інститут шляхетних дівчат, який спочатку містився на Липках, а 1842 перейшов до новозбудованого великого приміщення на горі над Хрещатиком.

З розвитком освіти пов’язано піднесення інтелектуального та громадського життя міста. В 184 І до Києва переїхав поет та історик М. Костомаров, який 1845 почав працювати у Першій гімназії, а 1846 став викладачем історії в університеті. Йото яскрава постать приваблювала багатьох молодих киян, зокрема П. Куліша, М. Гулака, В. Білозірського та О. Маркевича. В грудні 1845 — січні 1846 вони утворили гурток, який дістав назву Кирило-Мефодіївського братства. Невдовзі до братчиків приєднався і Т.Г. Шевченко. Він періодично з 1843 відвідував Київ, куди переїхав навесні 1845 і почав працювати в створеній 1843 Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів (Археографічній комісії).

За своїми ідейними засадами кирило-мефодіївці були романтиками і слов’янофілами. Виразної соціально-політичної програми в них не було, але вони одностайно виступали проти кріпацтва, станової нерівності й самодержавства. їх політичним ідеалом була панслов’янська федерацій народів, в межах якої кожний народ мав би свій автономний республіканський устрій та можливості для вільного розкриття власного духу. Для реалізації цих мрій кирило-мефодіївці сподівалися розгорнути широку освітню та пропагандистську роботу в народі, а Т.Г. Шевченко навіть мріяв про народне повстання. Але вже 1847 товариство було розгромлено.

/>

Комментарии запрещены.