Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Анатомічний театр

Анатомічний  театр

У перші роки свого існування університет розміщувався на Печерську, 1842 перейшов у збудований для нього великий корпус по вул. Володимирській. Поруч з ним на пустирі, глибоких ярах і голих пагорбах 1839 закладено Ботанічний сад в якому в 1846- 49 споруджено оранжерейний комплекс для колекції субтропічних та тропічних рослин. У 1845 при університеті відкрито Астрономічну обсерваторію, 1853

Першим ректором університету був М.О, Максимович, вчений енциклопедичних знань, під керівництвом якого тут 1834 створено "Тимчасовий комітет по дослідженню старожитностей". До нього було залучено майже всіх тогочасних київських дослідників старовини, зокрема М. Берлінського, С. Зеновича, І. Даниловича, С. Оранського, В. Циха. Одним з наслідків діяльності цього комітету було створення при університеті 1837 Музею старожитностей. З початком роботи "Тимчасового комітету…" вивчення старожитностей Києва і Наддніпрянської України набуло систематичного характеру.

Освітньо-культурне житій Києва у 30 х pp. позначено також розвитком середньої освіти. Так, 1836 відкрито Другу гімназію, 1852 — Кадетський корпус, який давав середню військову освіту, 1838 засновано Інститут шляхетних дівчат, який спочатку містився на Липках, а 1842 перейшов до новозбудованого великого приміщення на горі над Хрещатиком.

З розвитком освіти пов’язано піднесення інтелектуального та громадського життя міста. В 184 І до Києва переїхав поет та історик М. Костомаров, який 1845 почав працювати у Першій гімназії, а 1846 став викладачем історії в університеті. Йото яскрава постать приваблювала багатьох молодих киян, зокрема П. Куліша, М. Гулака, В. Білозірського та О. Маркевича. В грудні 1845 — січні 1846 вони утворили гурток, який дістав назву Кирило-Мефодіївського братства. Невдовзі до братчиків приєднався і Т.Г. Шевченко. Він періодично з 1843 відвідував Київ, куди переїхав навесні 1845 і почав працювати в створеній 1843 Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів (Археографічній комісії).

За своїми ідейними засадами кирило-мефодіївці були романтиками і слов’янофілами. Виразної соціально-політичної програми в них не було, але вони одностайно виступали проти кріпацтва, станової нерівності й самодержавства. їх політичним ідеалом була панслов’янська федерацій народів, в межах якої кожний народ мав би свій автономний республіканський устрій та можливості для вільного розкриття власного духу. Для реалізації цих мрій кирило-мефодіївці сподівалися розгорнути широку освітню та пропагандистську роботу в народі, а Т.Г. Шевченко навіть мріяв про народне повстання. Але вже 1847 товариство було розгромлено.

/>

Комментарии запрещены.