Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Благовіщенська церква

Благовіщенська  церква

Домова церква при покоях настоятеля Києво-Печерської лаври (вул. Січневого повстання, 21). Дерев’яну церкву при покоях архімандрита зображено на плані А. Кальнофойського 1638. Очевидно, її засновано Є. Плетенецьким між 1599-1618. У 1776 при будинку митрополита збудовано нову, теж дерев’яну церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, але вже 1783 замість неї згадується церква Входу Господнього до Ієрусалима, 1840 поруч з’явилася ще одна дерев’яна церква — св. Михаїла. В1905 за проектом архітектора Євгена Єрмакова коштом митрополита Флавіана Городецького між будинком митрополита і Трапезною палатою споруджено нову двоярусну Благовіщенську церкву, у цоколі якої містилася Михайлівська церква, а на хорах — боковий вівтар в ім’я св. Митрофана Воронезького. Нова домова церква митрополичих покоїв — споруда зального типу на цокольному поверсі. У конструкціях перекриттів, даху та сходів використано метал, декор виконано в стилізованих рокайльно-барокових формах. Особливою пластичною насиченістю вирізняється симетричний за композицією з високим фігурним фронтоном північний фасад. Фронтони бічних фа-садів вінчали невеличкі баньки (не збереглися Інтерьєр вирішений як двосвітній зал з хорами, на які ведуть кручені чавунні сходи.

У 20-х pp. XX ст. церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка і стала використовуватися як Музей шиття й тканини та металу. Після руйнувань під час Другої світової війни церкву відбудовано в 1951. Нині тут розміщується Музей українського народного декоративного мистецтва.

/>

Комментарии запрещены.