Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Благовіщенська церква

Благовіщенська  церква

Домова церква при покоях настоятеля Києво-Печерської лаври (вул. Січневого повстання, 21). Дерев’яну церкву при покоях архімандрита зображено на плані А. Кальнофойського 1638. Очевидно, її засновано Є. Плетенецьким між 1599-1618. У 1776 при будинку митрополита збудовано нову, теж дерев’яну церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, але вже 1783 замість неї згадується церква Входу Господнього до Ієрусалима, 1840 поруч з’явилася ще одна дерев’яна церква — св. Михаїла. В1905 за проектом архітектора Євгена Єрмакова коштом митрополита Флавіана Городецького між будинком митрополита і Трапезною палатою споруджено нову двоярусну Благовіщенську церкву, у цоколі якої містилася Михайлівська церква, а на хорах — боковий вівтар в ім’я св. Митрофана Воронезького. Нова домова церква митрополичих покоїв — споруда зального типу на цокольному поверсі. У конструкціях перекриттів, даху та сходів використано метал, декор виконано в стилізованих рокайльно-барокових формах. Особливою пластичною насиченістю вирізняється симетричний за композицією з високим фігурним фронтоном північний фасад. Фронтони бічних фа-садів вінчали невеличкі баньки (не збереглися Інтерьєр вирішений як двосвітній зал з хорами, на які ведуть кручені чавунні сходи.

У 20-х pp. XX ст. церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка і стала використовуватися як Музей шиття й тканини та металу. Після руйнувань під час Другої світової війни церкву відбудовано в 1951. Нині тут розміщується Музей українського народного декоративного мистецтва.

/>

Комментарии запрещены.