Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Дореволюційний промисловий потенціал міста

Дореволюційний  промисловий потенціал міста

На середину 20-х pp. дореволюційний промисловий потенціал міста в цілому було відновлено. Знову на повну потужність працювали завод "Арсенал" і Південноросійський машинобудівний завод, який 1924 отримав назву "Ленінська кузня", судноверф, механічний завод, численні фабрики харчової та легкої промисловості. Значно збільшив обсяг виробництва завод "Більшовик" (колишній Гретера і Криванека), який спеціалізувався па виготовленні устаткування для хімічних і цукроварних підприємств. В роки першої п’ятирічки "Ленінську кузню" перепрофільовано на будівництво річкових суден, 1931 у Києві споруджено перший в СРСР буксирний пароплав з суцільнозварним корпусом. Підприємствами союзного значення стали машинобудівний завод ім. Артема, Київський кабельний завод, машинобудівний завод ім. 1. Леп-се, трамвайний завод ім. Ф. Дзержинського. Кількість робітників у місті досягла 55 тис., порівняно з 14,5 тис у 1913. Значно зросла і енерго- забезпеченість міста. В 1934 потужність київських електростанцій досягла 38,5 тис. кВт (проти 14,4 тис. кВт у 1913). Але не варто забувати, що за умов ро (початої з кінця 20-х pp. мілітаризації економіки СРСР, не тільки традиційно військовий завод "Арсенал", а майже всі великі промислові підприємства з року в рік все" в більшому обсязі працювали на військові замовлення держави.

Розвиток промислової бази Києва та пожвавлення міського будівництва на тлі колективізації та голодомору зумовлювали на межі 20-30-х pp. істотні соціальні зрушення. До міста тисячами, долаючи перешкоди, що створювалися владою, приходили висаджені та деморалізовані селяни, які раді були працювати за мізерну платню і жити в нелюдських умовах робітничих гуртожитків і переповнених бараків. Паралельно збільшувалася кількість вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Впродовж 20-х pp. (грімко зростала чисельність мешканців міста, приблизно на 5-6% щорічно. Якщо в 1920 кількість киян впала до 366, 4 тис, то в 1926 вона вже становила 513,6 тис, тобто перевищила довоєнні показники. До певної міри це зумовлювалося тим, що за постановою Раднаркому УСРР від 12 жовтня 1923 територію міста було значно розширено за рахунок включення до її складу 20 населених пунктів приміської зони, здавна економічно тісно пов’язаних з Києвом: Пуща-Водиця. Костянтинівка, Берковець, Святошин, Біличі, Деїтярі, Совки, Мишеловка, Познаки, Дарниця, Нікольська та Воскресенська слободки та ін. Певні зміни відбулися в національному складі мешканців міста. У півтора рази зросла кількість євреїв та майже втричі зменшилася чисельність поляків.

/>

Комментарии запрещены.