Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Київська державна філармонія

Київська  державна філармонія

У 1926 створено Київську державну філармонію. Розвивалося хорове мистецтво. Ще 1920 організовано Державну українську мандрівну капелу ("Думка"), яка користувалася великою популярністю. В ті роки в Києві починали свій творчий шлях такі талановиті українські композитори, як Л. Ревуцький, Б. Лятоінинський, Г. Верьовка та ін. Композитори та музичні діячі об’єднувалися навколо створеного 1922 Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. В 1934 розпочав роботу Державний ансамбль пісні і танцю під керівництвом М. Болотова та П. Вірського. Вони, разом з такими діячами музичного і театрального мистецтва, як А. Бучма, 3. Гайдаи, Б. Гмиря, К). Шумєький та інші, прославили українську сцену.

Подальший розвитку дістала і кінематографія, започаткована в Києві ще в передреволюційні роки. В 1926 сюди переведено Всеукраїнське фото кіно управління, а 1928 розпочалося (будівництво великої кінофабрики. Розвиток української кінематографії в ТІ роки був пов’язаний перш за все і ім’ям видатного кіно-режесера О. Довженка.

Навесні 1922 під виглядом здобуття коштів для боротьби з голодом більшовики здійснили суцільне пограбування церковного майна. Багато християнських реліквій та коштовних речей великої історичної та художньої цінності і Києво-Печерської лаври, Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів, Андріївської церкви та ін. храмів міста було конфісковано. Під час акції вилучено 2 пуди золота, 130 пудів срібла та 1160 каратів діамантів. Більшість з конфіскованих творів мистецтва невдовзі майже за безцінь було продано за кордон західним приватним колекціонерам,

Важким ударом для віруїочих стало закриття 1926 Києво-Печерської лаври. її територію проголошено

Державним культурно-історичним заповідником — Всеукраїнським музейним містечком. В ньому було створено кілька музеїв, зокрема антирелігійної спрямованості, архівних закладів та бібліотек. У 1934 Музейне містечко ліквідовано, а його колекції, експонати та книгозбірні передано різним музеям міста. Між тим частина музеїв на території Лаври продовжувала працювати і в наступні десятиліття. В 1929 оголошено заповідником Кирилівську церкву. 1934 статус музейного закладу отримав і напередодні закритий для проведення богослужінь Софійський собор.

/>

Комментарии запрещены.